Белградське видавництво «Дан-ґраф», із фінансовою допомогою Міністерства закордонних справ України, видало «Нарис історії України» Аркадія Жуковського й Ореста Субтельного. Книжку переклали доктор Янко Рамач і магістр Анамарія Рамач Фурман, викладачі університету в місті Новий Сад. Це перша історія України, видана сербською мовою.
За винятком деяких науковців, сербська громадськість досі була у змозі читати лише книжки, написані з радянської та російсько-імперської точки зору. З огляду на це видавництво доклало додаткових зусиль, щоб дати читачам ширшу картину: до книжки як додаток уміщені дванадцять есе про визначних українців, від Ярослава Мудрого й короля Данила Романовича до Мазепи, Сковороди, Шевченка, Франка, Довженка й Ліни Костенко. Написали їх сербські україністи Людмила Попович, Дюра Гарді, Михайло Рамач та двоє згаданих перекладачів.
Публікація закінчується хронологією, котрою охоплена й Революція гідності, окупація Криму та російська агресія на Донбас. Остання дата у хронології – 11 червня 2017 року, коли став чинним безвізовий режим.
У вступній статті видавництво пояснює, що книжку надрукувало тому, що вона написана з української наукової точки зору. Її автори вважають, що немає єдиної «загальноруської» історії й культури, й наполягають на тому, що не можна говорити про «нову» або «молоду» українську націю й «нову державу» Україну. Автори поділяють думку Михайла Грушевського, що «Київська держава, право й культура були утвором одної народності, українсько-руської; володимирсько-московська – другої, великоруської». Для більшості сербів, котрих наразі ще більше, аніж в минулому, «бомблять» російською пропагандою, це – єресь.
Слід сказати, що ця книжка була підготована ще 2008 року. Коли вже готувалися здати її до друку, українська сторона без пояснення розірвала угоду з видавцем. Така директива надійшла з Києва. Люди, причетні до проекту, говорили, що видання припинили особи з оточення Віктора Януковича.
Джерело: Радіо Свобода
Улюблений сайт літературної критики
