«Сторожова застава» vs «Сторожевая застава»

“Як ми і передбачали, в російськомовній версії “Сторожової застави” Оленка стала “Альонкой”, Олешко – “Альошкой”, Ілько Муровець – “дядюшкой Ільєю”, Київська Русь – просто “Русь”, село Лелече – дєрєвня Аістово. Згадок про Україну в фільмі немає (окрім позначки “зроблено в Україні”), візуальних символів – теж. І поїхав фільм у Білорусь, РФ і Казахстан піднімати бойовий дух рускага міра. І іще в 8 країн поїде популяризувати РФ” – написала у Facebook журналістка Марина Зеленюк.

Також вона звернула увагу на те, що досі немає відповіді на відповідний відкритий лист до Державного агенства України з питань кіно, підписаний 500-ма громадянами України й ініційований журналісткою Ярославою Музиченко. У листі ініціатори просять Державне агенство з питань кіно домогтися, щоб у світовому прокаті «Сторожова застава» не стала фільмом «про Росію – борця зі світовим злом».

Про “Сторожу заставу” днями також також висловився письменник Юрій Винничук:

І видавець книжки Володимира Рутківського “Сторожова застава” Іван Малкович:

Нагадуємо, що «Сторожова застава» — український пригодницький фільм-фентезі, знятий Юрієм Ковальовим за мотивами однойменної книги Володимира Рутківського. Фільм розповідає про сучасного школяра Вітька, який через загадковий портал часу потрапляє у минуле — на тисячу років назад. Стрічка вийшла в широкий український прокат 12 жовтня 2017 року. Загальний кошторис стрічки склав ₴40,3 млн грн, із них 45 % профінансувало Держкіно — ₴18,1 млн грн.

Стрічка вийшла в міжнародний прокат у таких країнах: Білорусь — 30 жовтня 2017 року (для Білорусі було створено російський дубляж), Казахстан — 9 листопада 2017 року (для Казахстану було створено російський дубляж). Також є попередня домовленість про прокат фільму в наступних країнах: Індія, Франція, Південна Корея, Білорусь, Казахстан, Молдова і Киргизстан.