Цього року українська історична романістика святкує свій ювілей – виповнюється 160 років від публікації першого українськомовного історичного роману.
«Чорній раді» передувала поява в 1843 році Кулішевого історичного роману «Михайло Чарнишенко, или Малороссия восемьдесят лет назад» (до речі, того ж року побачив світ історичний роман Євгена Гребінки «Чайковський», також російською мовою).
У 40-х Пантелеймон Куліш узявся втілювати свій черговий задум – історію про козацьку раду в Ніжині під робочою назвою «Сотник Шрамко і його сини». Перед тим, за спогадами сучасників, він досхочу начитався Вальтера Скотта та ретельно простудіював джерельну базу – насамперед козацькі літописи Самовидця та Граб’янки, «Історію Малоросії» М. Маркевича, «Історію Малої Росії» Д. Бантиш-Каменського, архівні документи з монастирів та різноманітних установ, а також фольклор. У 20–30-х роках, на хвилі популярності П. Куліша, коли з’явилося вісім перевидань роману, прискіпливі літературознавці наполегливо відшукували, що звідки запозичено (про Кулішеві джерела натхнення писали М. Зеров, М.Драй-Хмара, С.Єфремов, Є.Кирилюк, В.Петров, М.Петровський).
Нарешті «Чорна рада (Хроніка 1663 року)» була завершена, і перші п’ять розділів надруковано 1845 року в петербурзькому журналі «Современник» у російському автоперекладі Куліша. Однак продовженню видання перешкодили арешти «кирило-мефодіївців».
Повний текст роману українською вперше вийшов 1857 року в Петербурзі. Зважаючи на попит, того ж року роман двічі надруковано в автоперекладі Куліша російською в Москві (у журналі «Русская Беседа» та окремим виданням). М. Зеров зауважував, що «при першому порівнянні впадає в око більша розволоклість російської “Чорної ради”», «старомодність манери», переобтяженість епіграфами та поясненнями побутових реалій, відсутні в українському оригіналі.
За життя Куліша «Чорну раду» було ще раз повністю видано 1860 р. в Петербурзі в російському перекладі. Друге повне видання роману українською з’явилося 1890 р. у Львові, а третє, з ілюстраціями Амвросія Ждахи, в Одесі 1891 р.
Улюблений сайт літературної критики
