Проект вистав «Я — це інший ти» було започатковано 2 роки тому спільно із волонтерами громадських та державних організацій з України та Німеччини. Підлітки-переселенці писали есе, свої емоції від пережитого. Найкращі історії опублікували, а їхніх авторів повезли у Німеччину. Там вперше показали виставу «Я – це інший ти».
«Усе це робилося заради соціального зцілення, тому що ці дітки живуть поруч із нами щодня, війна не закінчилася, і проблеми, з якими вони стикаються, дуже важливі. Тож ми маємо дати їм підтримку, любов і прийняття», – розповіла співорганізаторка проекту, психологиня Оксана Волошина.
Одна справа, коли на сцені актори і вони грають ролі за чужими текстами, зовсім інші відчуття, коли це реальна людина з власними переживаннями.
«Усі історії будувалися таким чином, що вони взаємодоповнюються і перегукуються. Відбувся такий контраст, ніби зараз ми слухаємо історію сумну, де біль, переживання — і наступною йде позитивна історія», – пояснила режисерка Уляна Бонцьо.
«Я би хотів, щоби це справило враження на глядача. Нехай я розказую не надто позитивну історію, але кожен досвід має бути, навіть негативний, він має до чогось призводити», – додав киянин, автор тексту Костянтин Танцюра.
Сайт проекту.
Джерело — Zaxid.net
Улюблений сайт літературної критики
