Здобутки невтомної культурної менеджерки й справді ренесансної людини Олі Жук важко перелічити коротко, адже лише кількість фестивалів, які вона організувала, сягнула десяти.
Жук належить до провідних лобістів культури якісного книгочитання в Україні. Засновані нею “Чулан” та “Книжкове бюро” запровадили новий формат затишної книгарні з компактним, але детально продуманим асортиментом.
А “Книжковий Арсенал”, куратором якого Ольга Жук була багато років, повернув моду на придбання книжкових новинок і взагалі став однією з головних культурних подій у країні, що відкрила Україну для багатьох відомих західних письменників.
Також саме завдяки ініціативі Жук відбулася презентація України на книжковому ярмарку у Франкфурті-2015 і 2016.
У січні 2017 року Жук пішла з посади керівника відділу культурної дипломатії МЗС України, який очолювала з липня 2016 року, чим засмутила (проте навряд чи здивувала) українську культурну громадскість.
Тоді своє звільнення вона пояснила, зокрема, фінансовими причинами, зазначивши, що все одно не збирається “ставити хрестик” на культурній дипломатії.
Через місяць після резонансного звільнення УП.Культура детально розпитала одну з найвідомиших представниць громадського сектору про підсумки її роботи на державній службі, причини звільнення, творчі й професійні плани, а також про законодавчі та ідейні перепони на шляху до ефективної культурної дипломатії.
Читайте далі на “Українська правда. Життя”
Улюблений сайт літературної критики
