Деякі члени Національної спілки письменників України звернулися до колег відкритим листом.
Звернення
до членів Національної спілки письменників України!
Ми, молодша генерація письменників України, з обуренням дізналися з «Літературної України» (2016, № 36, 22 вересня), що правління Львівської обласної організації НСПУ ухвалило заяву про мораторій на письменницький з’їзд. Як стало відомо, більшість письменників Львова (162 особи) нічого не знають про цей «мораторій», і прийнятий він унаслідок тиску на голову правління Львівського письменницького осередку Ігоря Гургулу голови НСПУ Михайла Сидоржевського. В інформації про цю заяву слово «тиск», щоправда, замінено евфемізмом «з участю».
Звертають на себе увагу в заяві львів’ян два положення:
І. «…дати можливість допрацювати нині чинному керівництву НСПУ відведений попереднім з’їздом термін;
2. «…накласти мораторій (заборону) на проведення будь-якого позачергового з’їзду НСПУ».
Щодо першого: чинне керівництво НСПУ, що обране попереднім з’їздом, нині відсутнє; з обраного з’їздом керівництва, а це п’ять статутних (оплачуваних) секретарів НСПУ, залишився один – голова НСПУ М. Сидоржевський; інші четверо на знак протесту проти незаконних дій голови, або вийшли з секретаріату, або їх було незаконно звільнено зі своїх посад, або доведено до стану розпачу, що мусили написати заяву самі: перший заступник голови Володимир Шовкошитний, голова Київської організації НСПУ, заступник голови НСПУ з творчих питань Володимир Даниленко, секретар по роботі з молодими авторами Леся Мудрак, відповідальний секретар НСПУ Олександр Бакуменко.
На їх місце М. Сидоржевський призначив людей з приставкою «в. о.». Аби позбутися цієї приставки, потрібен, отже, письменницький з’їзд.
Щодо другого: накладення мораторію (заборони) на проведення будь-якого позачергового з’їзду могло б бути прийняте, оскільки позачерговий з’їзд уже відбувся у 2014 році. Важливе інше: такий «мораторій» є, по суті, мораторієм на дотримання Статуту НСПУ. А в ньому записано, що (за Статутом 2011 року) черговий з’їзд письменників має відбутися через п’ять років, тобто – в жовтні 2016 р., а за зміненим Статутом на позачерговому з’їзді в 2014 році – мав відбутися у жовтні 2015 р. Хто ініціював таку помилку в 2015 р., не має значення. Але помилки на те й виникають, аби їх виправляти.
До відома всіх членів НСПУ: позачергові з’їзди чергових не скасовують. А львівська заява про «мораторій» є не чим іншим, як рецидивом ще сталінських форм «керівництва» літературою і літературним процесом.
НСПУ – громадська організація, керівництво нею може зводитися лише до того, що письменники (на однакових, рівних правах) можуть збиратися на свої з’їзди чи конференції лише для того, аби обмінятися думками, висловитися з приводу актуальних питань розвитку літературного процесу і розходитися потім за письмові столи для творення чергових літературних шедеврів. Постанови (а надто – офіційні і категоричні) громадській письменницькій організації протипоказані в принципі.
Просимо всіх письменників України висловитися з цього приводу і готуватися до чергового письменницького з’їзду. На ньому, між іншим, можна буде поставити й питання, чому не розслідуваним залишилося питання нападів на попереднього голову НСПУ Віктора Баранова: хто спалив йому будинок, хто, в камуфляжних масках, заходив до нього в кабінет і змусив написати заяву про звільнення з посади «за власним бажанням», хто періодично телефонував дружині письменника, щоб він писав заяву про звільнення і т. д. Ті події значно посилили протікання його онкологічної хвороби і він передчасно опинився в лабетах смерті. Внаслідок того й було проведено позачерговий з’їзд, яких може бути скільки, стільки виникатиме подібних ситуацій.
Всі – на черговий з’їзд письменників України!
Леся Мудрак
Вано Крюгер
Олена Карпенко
Ігор Асапенко
Оксана Герман
Євгенія Чуприна
Сергій Татчин
Тетяна Землякова
Микола Антощак
Антоніна Царук
Ігор Коваленко
Анатолій Горбівненко
і – небайдужі вболівальники:
Брати Капранови, Єлізавета Жарікова, Віктор Шупер, Яна Лілл, Радій Радутний, Олесандр Горобець, Владислав Шумлянський.
Улюблений сайт літературної критики