Завідувач кафедрою українських студій в Паризькому інституті Східних мов INALCO Ірина Дмитришин — про вплив глобалізації на вишу школу, французьку навчальну модель та успішність різних освітніх систем у світі.
Сучасне покоління студентів має перед собою зовсім інші виклики, ніж їхні ровесники чверть століття тому. Побутує думка, що половина професій, що їх здобуватимуть молоді люди через двадять років, ще навіть не існують. У чому, на Вашу думку, полягає специфіка навчання нинішнього покоління? Як варто було б під нього адаптувати програми вишів, українських та західних?
– Нове покоління відкрите і вже налаштоване на глобалізований світ. Воно не просто володіє, приміром, англійською мовою, воно володіє світовою мовою технологій, трендів і має доступ до всього, що відбувається, завдяки інтернету. І це добре. Нове покоління мобільне, і це теж треба вітати і максимально підтримувати. Дуже добре, що Україна долучилася до Болонського процесу. Добре як для українських студентів, так і для студентів, які приїжджають в Україну. Вважаю ці інтеграційні процеси надзвичайно важливими і корисними, оскільки вони дозволяють – навіть якщо часом це радше теорія, ніж практика – «пересуватися» навчальними закладами і країнами, набуваючи різного досвіду. Поза всім, це закладає підвалини майбутніх співпраць.
Не забуваймо також про проблему викладацького складу: нове покоління потребує викладачів, здатних адаптуватися.
Продовження – тут.
Улюблений сайт літературної критики
