За кількістю книжок, виданих за рік на душу населення, Чеська Республіка належить до найбільших літературних держав світу. Та, попри це, ситуація на книжковому ринку не є ідеальною. Чеський ринок є малий і кожен видавець мусить боротися за свого покупця, задовольняючи його смаки.
Нині в Чехії панують три тенденції поширення літературних текстів: друкована книга, е-книга та аудіо книга. З економічного погляду, панівною досі залишається друкована книга. За даними Асоціації чеських книготорговців і видавців частка електронних книг не перевищує 2 % чеського книжкового ринку, а частка аудіо книг – 1 %.
Традиційний ринок друкованих видань зазнає змін у структурі та концентрації. Зменшується кількість традиційних невеликий книгарень і, навпаки, розширюються великі книжкові мережі, які відкривають свої магазини в нових торгових центрах, а деякі з них проникають навіть до містечок у районних центрах. Найбільшими книжковими мережами є групи «Neoluxor», «Kanzelsberger», «Dobrovský», «Kosmas» і «Levné knihy». Електронні книги ще деякий час не матимуть істотного впливу на ринок друкованих видань, враховуючи статистичні дані: у 2011 р. становили 0,03 % книжкового ринку, у 2014 р. – 1,67 % або 1 млн. екземплярів).
Щоб краще зрозуміти особливості нашого західного сусіда, порівняємо спочатку чеський книжковий ринок із європейським та світовим, а потім розглянемо його національні особливості.
Чехія в світовому та європейському контекстах
Якщо говорити про світовий книжковий ринок, то більша його частина зосереджена в Європі й Північній Америці.
Загальний річний оборот світового книжкового ринку в 2012 р. оцінювався в 106 млрд. євро. До того ж третина цього обороту зосереджується в США, приблизно одна десята – в Німеччині. Шість найбільших ринків становлять приблизно 60 % загальносвітового обороту. Європа в загальносвітових вимірах займає одну четверту. У Європі домінує німецький ринок, сильними є ринки Франції, Великобританії, Італії, Іспанії. Для порівняння, річний оборот книжкового ринку Чеської республіки у 2012 р. становив приблизно 0,3 млрд. євро, це означає, що чеський ринок майже в 100 разів менший, ніж ринок США, у 30 разів менший, ніж ринок Німеччини, й приблизно в 10 раз менший, ніж італійський.
Оцінюється, що останнім часом щороку в світі виходить друком приблизно 1 млн найменувань книг, із них трохи більш ніж половина припадає на країни Євросоюзу (у Великобританії виходить щороку близько 130 000 найменувань книг), що означає, що найменувань у Європі виходить у 4 рази більше, ніж би відповідало частці європейців у загальній кількості світового населення. До того ж у 1960 р. у світі вийшло 332 000 найменувань, у 1990 р. ця кількість становила 942 000 найменувань, а 2007 р. – 976 000. Кількість щорічно виданих екземплярів (копій) нині оцінюють у 4 млрд. (за даними дослідження «Перенасичення книгами: що читаємо та купуємо (2013)» Їржі Травнічка).
Із міжнародного погляду, у виданні книг на кількість населення Чеська республіка дісталася на одне з чільних місць у світі (кількість виданих найменувань книг на 1 000 осіб населення становить 1,7, так само як і в Іспанії, найбільший показник має Великобританія – 2,5). Висока кількість активних читачів зробили Чехію четвертою країною в ЄС по читанню книг (дані Євробарометру за 2007 р.).
Уже від кінця 70-х років минулого століття проходить, зокрема в західному світі, інтеграція видавництв до більших утворень, навіть переходить межі чистого книжкового ринку, внаслідок чого виникають великі медійно-видавничі конгломерати. Цей тренд називають Media and Content Industries (MCI). Отже, книжковий світ стає частиною глобальної мережі світу медіа і так званої інформаційної та розважальної індустрії. Чехії на західних манер вдалося створити кілька діючих дистриб’юторських мереж, але так званих «великих гравців» на ринку бракує, що проявляється в далеко більшій розрізненості й часто відмові від довгострокових стратегій і непослідовній рекламі. Стратегічною невигодою є те, що чеський ринок досить малий і не має достатку капіталу. Однак, з іншого боку, така розрізненість забезпечує йому більшу гнучкість, тому чеський читач має рельєфну картину про те, що видається в світі, ніж, наприклад, американський читач. Порівняно із західними країнами, чеський ринок відзначається і недостатком достовірних даних (тиражі, обсяг фінансових ресурсів, політика гонорарів), і небажанням їх повідомляти.
Книжковий ринок глобалізується не тільки до власницької структури видавців та дистриб’юторів, а й до обігу окремих найменувань книг. Супутнім явищем цих процесів є так звані глобальні бестселери, тобто найменування, які за вельми короткий час вдалося перекласти багатьма мовами і які – завдяки також і інтенсивному маркетингу – досягають мільйонних продажів. І Чехія в цьому плані не є винятком. Цих продажів досягається і завдяки поєднанню з фільмом (кіноверсії часто появляються з малим запізненням після виходу книги). Цей прийом застосовується уже з 30-х років минулого століття. З останньої хвилі можна назвати «Гаррі Поттера» Дж. К. Роулінг, «П’ятдесят відтінків сірого», Е. Л. Джеймс, «Код да Вінчі» Д.Брауна (до кінця 2012 р. роман перекладено на 52 мови і продано загалом 200 млн. примірників), книги П.Коельйо , С.Кінга, Д. Стіл, С. Ларссона і т.д. До речі, шведський письменник Стіг Ларссон став першим автором, який досяг мільйонного продажу е-книг на найбільшому книжковому інтернет-магазині Amazon.com. У Європі зростання е-книг, на жаль, менше, ніж у США (у 2014 р. Великобританія – 25 % загального обсягу, Німеччина – 10 %, Франція – 2,7 %, Іспанія – 3-5 %, Польша – 1-3 %, Чехія -1,67 %).
Зростання глобалізації йде в ногу з експансією основної глобальної мови – англійської. Наприклад, у Німеччині переклади з англійської становлять дві третини всіх перекладів, в Чехії – трохи більш ніж половину. До того ж у США чи Великобританії уже тривалий час переклади з усіх мов коливаються між 2-3 %.
Характеристика чеського книжкового ринку
Нині дослідженням чеського книжкового ринку регулярно замаються кілька установ: Національна бібліотека ЧР (Národní knihovna ČR), яка щорічно публікує звіт про неперіодичні видання на основі обов’язкових примірників книг, Інститут чеської літератури Академії наук ЧР (Ústav pro českou literaturu AV ČR), Асоціація чеських книготорговців і видавців (Svaz českých knihkupců a nakladatelů), яка щорічно публікує звіт про чеський книжковий ринок та Національний центр інформації та консультування з питань культури (NIPOS), створений Міністерством культури ЧР і який займається розрахунком та аналізом офіційних статистичних даних у сфері культури.
Статистичні дані про кількість і структуру чеської книжкової продукції формуються на основі аналізу випуску найменувань книг, оскільки статистичних даних про фінансовий оборот на книжковому ринку Чехії нині майже не існує. Переважно дослідники спираються на два джерела, що надаються Національною бібліотекою ЧР: щорічні Звіти про неперіодичні видання та бібліографічна база даних «Чеська національна бібліографія».
Крім того, Національна бібліотека ЧР та Інститут чеської літератури АН ЧР на початку 2000-х років започаткували статистичне дослідження (формою опитування) чеської читацької культури з періодичністю у три роки. Результати трьох проведених у 2007, 2010, 2013 роках досліджень із широкими коментарями літературознавець Їржі Травнічек опублікував окремими книгами: «Читаємо? Жителі Чеської республіки та їх відношення до книги (2007)», «Читачі та користувачі Інтернету: жителі Чеської республіки та їх відношення до читання (2010)» та «Перенасичення книгами: що читаємо та купуємо (2013)».
Згідно з наданими обов’язковими примірниками книг Національній бібліотеці ЧР у 2015 р. вийшло в Чехії 18 282 найменувань книг, тим самим було досягнуто третьої найвищої кількості виданих найменувань за рік за добу існування Чеської республіки (18 985 найменувань у 2011 р., 18 379 – у 2014 р.). Тенденції книжкового ринку наведені у таблиці нижче:
Динаміка, що випливає з таблиці, є ще більшою, ніж світова. Свою книжкову продукцію чехи збільшили вдвічі між 1980 – 1995 рр., а потім іще раз подвоїли між 1995 та 2010 рр. Від часів соціалізму й досі виходить у 4 рази більше книг – у ширшій пропозиції (жанрово, тематично й за авторами), в далеко коротші терміни і в менших тиражах. Виразно зменшився «прилавковий» час книг. Напір дальших найменувань витісняє попередні книги, тому книга в магазині живе близько двох місяців. Тобто статус новинки втрачається швидше, ніж пошириться інформація, що книга вийшла. Далі її витісняють нові книги.
Кількість видавництв, дистриб’юторів і найменувань не падає, концентрація окремих суб’єктів дуже низька. Від кризи збуту в 1992 р. все очікується, що такий малий книжковий ринок не витримає такої кількості видань і рухне, але вже понад 20 років цього не стається. Експерти оцінюють загалом чеський ринок як стабільний і функціональний.
«Чеський книжковий ринок від 90-х років був передусім значно недофінансований і розрізнений; на відміну від західноєвропейського, в ньому був значно більший відсоток видавців-любителів, які на відміну від видавців-підприємців надто не дивилися на рентабельність виданих найменувань, а більше на їх художню вартість. Це було і є, з одного боку, вигідне для затятих (або досвідчених, якщо хочете) читачів, які оцінять багатство та строкатість пропозиції, однак інші були великою пропозицією скоріше дезорієнтовані і для стабільності ринку як такого це була велика проблема» – кілька років тому таку оцінку дав Павел Мандіс, культурний публіцист, співзасновник і співорганізатор щорічної чеської книжкової премії «Magnesia Litera». Ситуація відтоді сильно не змінилася, майже три п’ятих чехів переконані, що книг на ринку надто багато і не можна про всі мати уявлення.
Томаш Рейхел, директор видавництва «Host», яке у 2015 р. зайняло 11 місце за кількістю виданих найменувань у Чехії, дає таку характеристику: «Ринок далі наближається до європейських стандартів; далі збільшується різниця між тиражами бестселерів та середніх чи посередніх книг, збільшується конкуренція середовища, збільшуються частки, які видавці охочі витратити за права на бестселери, шукаються нові шляхи в маркетингу».
Як уже було згадано, офіційні відомості про актуальний обсяг чеського книжкового ринку відсутні. Чеське статистичне управління ці дані не з’ясовує, а іншого систематичного обліку продажу книг немає. Великі компанії оприлюднюють лише річний оборот в Державному реєстрі, та й то з великим запізненням. Тому найкраще уявлення про загальний обороту ринку можна скласти з оприлюднених доходів книжкових дистриб’юторів, що є оптовими компаніями, які займають більшу частину ринку збуту книг. За цією методикою загальний обсяг книжкового ринку, тобто продаж у кінцевих цінах через класичні та інтернет-магазини становив у 2014 р. приблизно 7,2 млрд. крон, включаючи ПДВ. Відгадуваний оборот виходить приблизно такий самий, як і в 2013 та 2012 роках. Книжковий ринок у 2014 році трохи зміцнився, хоча в загальних цифрах попереднього року залишався на місці і після спаду піку надзвичайно успішної трилогії «П’ятдесят відтінків сірого», яка у 2013 р. становила в загальному обороті ринку близько 2%.
Видавництва
Минулого року у видавництві книг узяло участь 2 296 видавничих суб’єктів, у 2014 р. – 2 197 (у показники включені ті, що видали хоча б одне найменування). Реальна кількість активних видавців буде трохи вища, оскільки 1 762 найменування (9,6 % загального обсягу книжкової продукції) вийшли без означення міжнародним ідентифікатором ISBN. Згідно з відомостями Національної агенції ISBN, кількість зареєстрованих видавництв у ЧР, які отримали ISBN, у 2015 р. становила 6 389, у 2014 р. – 6 095, у 2013 р. – 5 796, 2012 р. – 5 474, у 2011 р. – 5 167 (відомості на 31.12. кожного року). Звісно, серед них є активні та які призупинили свою діяльність. Щоб скласти уявлення про динаміку в цій галузі, наведемо такі відомості: минулого року було зареєстровано 274 нових видавничих суб’єктів, а з листопада 1989 р. свою діяльність припинило в загальному нецілих 3 000 суб’єктів (за даними «Видання книг в Чеській республіці в 2015 р. Частина І «Приватні видавництва – друкована продукція, реєстрація видавництв», Ярослав Цісарж. / «Літературні новини», додаток «Бібліо» №4, 2016).
Видання книг у Чехії, порівняно з деякими іншими країнами ЄС, і надалі розпорошено між великою кількістю видавничих суб’єктів (75 % видавництв – у приватній власності, 14 % – університетські видавництва). Найбільшими видавцями 2013 року були: видавнича група «Альбатрос Медіа», видавнича група «Євромедіа Груп», Видавництво Університету Палацького, «Града Паблішінг», «Еґмонт» і «МОБА». Частка цієї п’ятірки у загальній пропозиції найменувань становила 13,2 % на відміну від Фінляндії, де частка першої п’ятірки найбільших видавництв становила 72 %, в Нідерландах – 75 % і у Франції – аж 78 %.
Минулого року слід відзначити виразну експансію медіа-групи «Альбатрос Медіа», у якій нині зосереджено вже 13 видавничих марок, переважна більшість яких раніше були самостійними. Низка видавців друкованої продукції розширила свою діяльність до сегменту виробників електронних книг («Albatros Media», «MOBA», «Bbart», «Domino», «Host», «Kniha Zlín», «Motto» і т.д.) та аудіо-книг («Mladá fronta», «Ikar», «Panteon», «Plus», «Fragment» і т.д.).
Згідно зі статистичними даними за 2015 р., понад 100 нових найменувань книг видало загалом 20 приватних видавництв. Такий самий показник був і в 2014 р. Під цю категорію підпадають у 2015 р. і 13 видавництв ВУЗів та державних установ (у п’ятірку увійшли Видавництво Університету Палацького (Оломовц) – видало 450 найменувань, Університет Масарика (Брно) – 362, Технічний університет (Острава) – 272, Карлів університет (Прага) – 224, Остравський університет (Острава) – 208). Ці 33 видавничі суб’єкти за кількістю виданих найменувань видали приблизно 39% загальної книжкової продукції Чехії (за даними «Видання книг в Чеській республіці в 2015 р., Частина ІІ «Видавництва ВУЗів, університетів та державних інституцій та структура книжкової продукції» , Ярослав Цісарж./ «Літературні новини», додаток «Бібліо» №5, 2016).
Видавництво «Альбатрос», що належить до компанії «Альбатрос Медіа», є найстаршим чеським видавництвом, яке з моменту свого створення у 1949 р. спеціалізується на виданні літератури для дітей та молоді (до 1969 р. працювало за назвою «Державне видавництво дитячих книг»). За час свого існування видало понад 10 тис. найменувань. Нині це близько 130 книг на рік та спеціалізація на високоякісній вітчизняній та перекладній літературі передусім для дітей віком від 2 до 12 років. «Альбатрос» є багаторічним ексклюзивним видавцем книг Астрід Ліндгрен та пригод Гаррі Поттера Джоан Роулінг для Чехії. Останнім часом публікує свої кращі книги для найменших і словацькою мовою.
Другим за кількістю виданих найменувань є товариство «Євромедіа Груп», одна з найбільших компаній на книжковому ринку Чехії, яка є власником відомих видавничих брендів «Книжковий клуб», «Ікар», «Одеон», «Юніверсум» та «ЙОЛІ», дистриб’юторської мережі та інтернет-магазинів bux.cz і ebux.cz.
Як розповіла шеф-редакторка відділу фантастики «Євромедіа Груп» Шарка Кадлесова, переклади у загальному річному обсязі виданих книг фірми становлять близько 90 %, щороку їх виходить близько 400 найменувань. Компанія є комерційно орієнтованим видавництвом, за винятком марки «Одеон», тому переважно перекладають сучасну літературу, але якраз тепер у «Одеоні» видаються у серії «Бібліотека класиків» нові переклади старих майстрів слова, наприклад, видають в новій обробці всього Хемінгуея. Книги для перекладів підбирають, слідуючи трендам, тобто вибирають книги, які в світі здобули престижні нагороди, виходять з-під пера найбільш продаваних авторів, посіли перші місця у відомих літературних хіт-парадах, але з орієнтацією на чеського читача, бо далеко не все, що добре продається в інших країнах, автоматично спрацьовує і в Чехії. У переважній більшості переклади здійснюються з англійської мови, хоча віднедавна почали більше перекладати з північних мов – шведської, норвезької, фінської та данської. Стараються з кожним роком збільшувати кількість перекладів. У перекладній продукції компанії переважає художня література й література факту, поезію та підручники майже не перекладають. Найпродаванішими авторами є Пола Гоукінз, Джілліан Флінн, Джоджо Мойєс, Ліана Моріарті, Марі Кондо, Гарлан Кобен, Сандра Браун, Джой Філдінг, Джон Грін, Харукі Муракамі.
Прибуткова діяльність «Євромедіа Груп» укотре доводить, що чеські автори поки залишаються переважно в тіні міжнародних зірок.
Сучасний «Одеон» (Odeon) з 1999 року наслідує традиції колишнього відомого видавництва та спеціалізується на перекладах та вітчизняних авторах. Книги виходять у серіях «Всесвітня бібліотека» (140 томів), «Бібліотека класиків», «Нобелівська премія», «Чеська серія». Серед головних авторів видавництва американські Джон Ірвінг, Майкл Каннінгем та Чак Поланік, японський Харукі Муракамі.
«ЙОЛІ» (YOLI) зосереджується на літературі в жанрах «young adult» та «new adult» переважно для молодих людей, пропонує широкий спектр перекладів сучасних творів від фантастики до романів. Серед виданих всесвітньовідомі Коллін Гувер, Гейл Форман, Ебігейл Гіббс, Вероніка Россі та Лаурен Кате.
Ціни на книги та ПДВ
Середню ціну книги також важко вирахувати, тут дослідники опираються на дані надані кількома книжковими дистриб’юторами. У 2014 р. вона становила 226-309 крон із ПДВ., середня ціна реалізації в традиційних книжкових магазинах становила приблизно 240 крон.
Чеські експерти відзначають як проблему високий рівень податку на додану вартість. Книги в Чеській Республіці з 1993 року входить до числа товарів, до яких застосовується нижча ставка податку на додану вартість, але, на жаль, це не стосується електронних книг.
Найбільша ставка ПДВ на книги була у 2013-2014 рр., що відразу відбилося на ціні книг. У 2015 році ставка знизилася до 10 %, але не мала практичного впливу на зниження рівня цін. Для порівняння наведемо ставки податку минулого року в Європі: Великобританія, Норвегія, Албанія та Ірландія – 0%, Люксембург – 3%, Італія, Іспанія – 4 %, Угорщина, Польша і Мальта – 5 %, Франція – 5,5 %, Німеччина – 7 %, Словаччина – 10 %, Данія – 25%.
Книги минулоріч купували трохи більше людей, ніж у 2010 р. , але загалом збільшилася кількість тих, хто на книги за рік витрачає тисячу і більше крон. Середня сума, яку щорічно витрачають на книги ті, хто їх купує, надто не змінюється (2007 р. – 1 303 крон; 2010 р. – 1 214 крон, 2013 р. – 1 440 крон).
Переклади
Рівень художніх перекладів у Чеській республіці є на високому рівні й має свої традиції.
Асоціація чеських книготорговців і видавців у своєму Звіті про чеський книжковий ринок 2014-2015 зазначає, що чеський книжковий ринок має імпортний характер. До Чехії імпортуються книги, підготовлені й видані за кордоном, зокрема імпортуються авторські ліцензії. Наприклад, у 2014 р. з іноземних мов було перекладено 34,6% всіх опрацьованих найменувань книг (у 2013 році це було 36,7%).
Частка перекладів у чеській книжковій продукції 2015 року зменшилася на 115 найменувань, що становило 34 % загального обсягу. Зате збільшилася кількість мов, із яких перекладалося. Чеські видавці запропонували своїм читачам переклади з 51 мови, що значно більше, ніж у 2014 р. (45 мов). Як зазначає Ярослав Цісарж у своєму дослідженні «Видання книг в Чеській республіці в 2015 р.», Частина ІІІ «Видання перекладів» («Літературні новини», додаток «Бібліо» №6, 2016), чеська мова, як показує об’єктивна дійсність, не належить до світових мов, тому виданням перекладів чехи відкривають собі двері до інших мовних культур. Рівень знання іноземних мов не зріс настільки, щоб громадяни ЧР більше читали і художню літературу на мові оригіналу.
З 1990 до 2014 р. трьома найперекладанішими мовами в ЧР були англійська, німецька й французька. Серед них домінує англійська мова (52,6 % всіх перекладених найменувань). Далі йде німецька (15,3 %), французька (3,9%), словацька (3,1%), російська (2,6%), іспанська (2,2%) та скандинавські мови (2,1%). Частка інших мов за кількістю перекладених найменувань не перевищує 2%, як показує таблиця:
Варто зазначити, зокрема, значне збільшення перекладів із російської мови, кількість яких за останні 5 років зросла більш ніж вдвічі. Минулого року зросли на 90 % переклади зі словацької мови (склали 6 % всіх виданих перекладів) та на 50 % – з польської. Далі зростає інтерес до скандинавських детективів, що зумовило збільшення перекладів книг зі скандинавських мов. Тому офіційними гостями на цьогорічному найбільшому чеському книжковому ярмарку «Світ книги Прага – 2016» з рекордною кількість відвідувачів 42 000 осіб стали саме скандинавські країни.
У художній літературі в 2014 р. найпопулярнішими були книги Йонаса Йонассона «Сторічний старий, що виліз у вікно і пропав», який у перекладі на чеську був проданий у кількості понад 50 тисяч примірників, та «Аналфабетка, яка вміла рахувати», детективний роман Роберта Ґелбрейта (псевдонім Джоан Роулінг) «Поклик зозулі» та наступна частина дитячої серії Джефа Кінні «Щоденник слабака 8».
Якість перекладацької діяльності підтримується низкою конкурсів та премій (наприклад, Державна премія за перекладний твір, Премія Йозефа Юнгмана, Конкурс Іржі Левего та ін.). За результатами цьогорічного найпрестижнішого чеського літературного конкурсу «Magnesia Litera» найкращою перекладною книгою стала «Піщана гора» польської письменниці Йоанни Батор у перекладі Івети Мікешової. Минулого року державну премію за переклад отримав літературний історик та критик Гануш Карлах (перекладач із німецької мови).
Держава підтримує переклади, виділяючи кошти на їх дотацію. Проекти фінансуються з бюджету Міністерства культури за програмою «Культурна діяльність». У таблиці наведено суми наданих грантів:
Тільки у 2012 році було створено самостійну комісія для розподілу дотацій перекладам на чеську мову. Доти гранти в цій сфері розподіляла спеціальна комісія спільно і для книг чеських авторів. У 2015 році був значно збільшений ( на 33%) обсяг грантів на видання перекладів чеських письменників за кордоном.
