У четвер, 9 червня, у київській Книгарні «Є» під час презентації книжки Віри Агеєвої «Дороги й середохрестя», що вийшла у «Видавництві Старого Лева», дискутували про літературу 20-х років на тлі тогочасних політичних реалій.
Говорили про Бажана, Тичину і Рильського, про Довженка та Корнійчука.
«Багато поганого сказано про Рильського, Бажана, Тичину, що всі вони були колаборантами, сталіністами, що всі вони однакові. Але не всі, і не однаковими. Наприклад, чи є різниця між Довженко та Корнійчуком? Є, і для мене вона полягає у здатності й бажанні культурного спротиву. У письменників тих часів був вибір – або ти солідаризуєшся з переможцями і вбиваєш себе як митця, або ти не солідаризуєшся і гинеш фізично», – зазначила Віра Агеєва.
Попри суперечливість дій письменників початку ХХ ст., Віра Агеєва впевнена у їхньому впливу на перебіг історії: «З літа 41-го року культурний супротив був доволі послідовний і невпинний. Нам є за що бути вдячними Рильському і Бажану».
Джерело: «Старий Лев»
Улюблений сайт літературної критики
