Українська льотчиця Надія Савченко, яку судять зараз у Донецьку Ростовської області, відповіла білоруській письменниці, лауреату Нобелівської премії Світлані Алексієвич, повідомляє “Радіо Свобода”.
Алексієвич сказала тоді: «Мені дуже подобається ця жінка! Я пам’ятаю найперше інтерв’ю Надії, як чесно вона говорила про все, що з нею трапилося. Це людина переконань, людина зі своїм поглядом. Це військовий, який робив свою справу – захищав Батьківщину. Я вважаю, що українська армія захищає свою Батьківщину. Савченко викрали, привезли в Росію, прокуратура не має проти неї жодних доказів, у неї є алібі. Коли я підписувала текст листа (на захист Савченко – ред.), то згадала знаменитий знімок, на якому Путін зображений верхи на коні – напівголий, торс такий потужний. І ось я думаю: ну як це уживається з тим, що чоловік воює з жінкою? З такими сильними, цікавими жінками? Коли вже зрозуміло, що зовсім мало залишилося, щоб Надії взагалі не стало. На найстрашніших війнах прийнято поважати стійкість і волю противника, це робили навіть німці під час Другої світової війни, скільки таких прикладів. А чомусь ось російська влада на це не здатна».
У відповідь Надія Савченко подякувала письменниці за ставлення до неї особисто і до України:
«Велике спасибі за уривок з інтерв’ю великої білоруської письменниці Світлани Алексієвич. У Росії її назвали радянською письменницею, Порошенко назвав українкою, але вона дочка великого і гідного білоруського народу! Вона заслужила право прославити свою Батьківщину і свою націю на весь світ! І не треба її перехрещувати, перетягуючи ковдру слави кожен на себе. Я дуже рада за цю людину і поважаю її працю і творчість. Я з нею не знайома і, на жаль, поки не читала її книг. Але вже замовила їх у в’язницю, – написала Савченко в листі. – Я колись, ще раніше, почула назву «У війни не жіноче обличчя» і саркастично посміхнулася, адже я з жінок, які бачили обличчя війни… Але я зрозуміла, що наші думки з автором в чомусь збігатимуться, що це книжка не шовіністичний трактат про те, що місце жінки на кухні, а скоріше навпаки – ода жінці. Я обов’язково прочитаю цю книгу. Якщо зможете, обов’язково передайте мої слова Світлані Алексієвич. І мою подяку за ставлення до мене і до України.
А що стосується Путіна з голим торсом на коні, в літаку-винищувачі і на гасінні пожеж, і на полюванні в тайзі, і на кораблі, підводному човні, і ще там, де його піарили, то я вважаю – молодець! Це все повинен вміти кожен чоловік. Тільки от іронія: я жінка, а, уявіть собі, теж все це вмію. Хіба що чорного поясу з самбо у мене немає. Зате я відмінно танцюю самбу. І в кого з нас яйця крутіші, час ще покаже. А ось просити помилування у мерзотника я не буду. Він вже мені програв, якщо враховувати той факт, що я жінка, а він мужик.
А вам журналісти, чесні і правдиві, спасибі за вашу роботу. І підказуйте, якщо я веду себе якось не так. З повагою, Надя».
Джерело: Радіо Свобода
Улюблений сайт літературної критики
