У ювілейний для Кіплінґа 2015 рік видавництвом «Навчальна книга – Богдан» спільно з Кіплінґівським товариством Великобританії (Kipling Society) було проведено конкурс на найкращий переклад вірша Кіплінґа українською.
За умовами конкурсу, переможцем і володарем солідної грошової винагороди міг стати автор перекладу вірша Ред’ярда Кіплінґа, з числа тих, які на момент початку змагання лишалися не перекладеними.
Призовий фонд конкурсу, наданий Кіплінґівським товариством, за умовами змагання могло бути поділено між віршами-переможцями у разі відповідного рішення журі. Журі очолив Максим Стріха – знаний перекладач, науковець, упорядник найпершої репрезентативної добірки віршів Кіплінґа українською.
Членами журі виступили Наталія Тисовська (письменниця, літературний редактор, перекладач, авторка перекладів віршів Кіплінґа до історій про Мауглі), Наталія Дьомова (перекладач, авторка перекладів оповідань Кіплінґа з книжки «Такі собі казки»), Юлія Джугастрянська (книгознавець, перекладач повісті Кіплінґа «Кім»), Сергій Василюк (рок-музикант, лідер гурту «Тінь сонця», автор альбому пісень на слова Кіплінґа «Пісні з Книги Джунглів»).
На конкурс, який тривав пів року (з 1 лютого до 1 липня), надійшло понад 60 перекладів від 35 перекладачів. Протягом липня тривала робота журі, під час якої кожен член комісії обирав до 10 гідних на його думку перекладів. Так було обрано «короткий список» конкурсних перекладів. До нього увійшли переклади Ольги Смольницької («Гімн перед битвою», «Пісня контрабандиста», «Сини Марти»), Оксани Самари («Море і гори», «Ми і вони»), Тараса В’єнца («Фаззі-Ваззі», «Переможці»), Галини Михайловської («Ковадло», «Батьків стілець», «Мері, так ведеться!»), Зоряни Лісевич («Рожеві доміно», «Преса», «Прерія»), Віктора Марача («Сторожові Сіону»), Надії Хаєцької («Пісня кохання для Хар Дайала»), Олени Галицької («Юнацька цнота»), Івана Харитонова («Як я Рим залишав і кохану Лейлеж»), Дмитра Семчишина («Сини Марти», «Преса»), Наталії Костушевич («Найстаріша пісня»), Валерії Олондар («Далеко не пливи»), Олени Балери («Буревій»).
У серпні голові журі випала надскладна місія – обрати з-поміж відібраних членами журі ті твори, як не лише достовірно відтворювали б оригінал, а й самі по собі були б вартісними віршами, а також були важливими для українського читача як знакові вірші англійського Нобелівського лауреата.
В результаті було вирішено поділити призовий фонд на єдину першу премію (70 фунтів стерлінгів) і три Малі премії (по 10 фунтів стерлінгів кожна).
Малими преміями відзначено переклади «Ми і вони» Оксани Самари, «Преса» Зоряни Ліесвич та «Фаззі-Ваззі» Тараса В’єнца.
Переможцем конкурсу став переклад Дмитра Семчишина «Сини Марти». Перекладачеві вдалося не лише відтворити складну метрику вірша, але і передати тонкощі авторської мови та закладеного у вірш змісту.
Нагородження переможців та поетичні читання відбудуться 30 грудня – у день 150-літнього ювілею Ред’ярда Кіплінґа – у Києві. Про час та місце заходу буде повідомлено окремо.
Тоді ж відбудеться і презентація збірки віршів Кіплінґа «Сім морів» (упорядник В. Чернишенко, «Навчальна книга – Богдан»), до якої увійшло два десятки з надісланих на конкурс перекладів. Відбір до книжки здійснювали незалежно від роботи журі, тому насправді переможців – тих, чиї втори вийдуть друком – значно більше. І не завжди це ті ж учасники, які були відзначені журі.
Джерело: Видавництво «Навчальна книга – Богдан»
Улюблений сайт літературної критики
