Німецька письменниця українського походження Катя Петровська у програмі “Вечір з Миколою Княжицьким” про те, як змінилося німецьке суспільство після війни та як не змінилося наше
Я хочу, щоб почали ми з Вашої книжки. Очевидно, що вже можна її буде прочитати: вона буде представлена на чернівецькому і львівському книжкових форумах. Але два слова про цю книжку “Мабуть Естер” – це Ваша сімейна історія, як я розумію?
З одного боку – це класична сімейна історія. Там ціла низка новел про різних людей, у мене була така думка, щоб через декількох невеликих героїв моєї родини можна показати, що таке ХХ століття. Я думаю, що в кожній сім’ї є ця претензія.
У моїй родині були і революціонери, і фізики, і лірики, і жертви, і, напевно, ті, хто мають щось на своїй совісті. Принаймні, мені здавалося на початку, що це дуже просте завдання: ось я покажу різні боки маленької історії та виникне велика. Насправді ж книжка перетворилося у щось зовсім інше, а саме – в те, навіщо нам це потрібно, чому ми весь час перечіплюємося через історію, чому я – людина ХХІ століття – постійно думаю про репресії, про Голодомор, про Голокост, про все це. Насправді – ця книжка не стільки про якесь минуле, скільки про людину, яка просто дивиться новини і не знає, що їй робити, тому що якщо вона – совісна, нормальна людина, вона повинна все це взяти на себе.
Більше читайте тут:
Письменниця Катя Петровська: В Україні немає суспільства (Еспресо.TV)
Улюблений сайт літературної критики
