«Фоліо» судитиметься зі Спілкою письменників

Поділитися
Tweet on twitter

1363603
Видавництво «Фоліо» подало позовну заяву до суду у зв’язку з поширенням образливої і недостовірної інформації головою Національного Спілки письменників України Михайлом Сидоржевським, повідомляє «Інтерфакс-Україна».

Як повідомив керівник харківського видавництва Олександр Красовицький, позов із метою захисту ділової репутації подано 28 серпня до Шевченківського районного суду Києва.

Раніше, 21 серпня, Михайло Сидоржевський звинуватив видавництво «Фоліо» і його керівника Олександра Красовицького у виданні «сепаратистської» літератури, в участі у «ідеологічній війні на боці ворога» і в корупції у зв’язку з включенням книги Платона Бєсєдіна «Учитель. Роман перемен» у «довгий список» російської книжкової премії «Російський Букер» – 2015.

Нагадаємо, Михайло Сидоржевський скерував на адресу керівників Мінкультури, Держтелерадіо та СБУ звернення від імені секретаріату спілки, у якому наголошує, що «книжка має виразно антиукраїнський та нацистський характер і відверто принижує українців і кримських татар. Немає сумніву, що саме ця книжка українофоба Бєсєдіна за нинішньої російсько-української війни на Донбасі та масштабної пропаганди, яку розгорнув Кремль у своїх ЗМІ, здобуде одне з призових місць цієї премії», – йдеться у зверненні.

«Зважаючи на системну антиукраїнську діяльність видавництва «Фоліо» і його дочірніх підприємств, просимо вас перевірити зв’язок між видавництвом «Фоліо» та чиновниками Держкомтелерадіо щодо корупції та антидержавної діяльності», – наголошує голова НСПУ.

Олександр Красовицький написав на своїй сторінці у Facebook, що вважає усі звинувачення наклепом.

«Видавництво Фоліо видає багато книжок членів НСПУ, в тому числі Мушкетика, Іваничука, Куркова, та інших, не обмежуючись у своїх планах щодо видання української літератури виключно членами спілки. Мабуть, це не завжди викликає задоволення у членів керівництва НСПУ», – наголосив директор харківського видавництва.

Також Олександр Красовицький пояснив сутацію довкола книги Платона Бєсєдіна.

«У 2012 році український севастопольський письменник Бєсєдін отримав (разом з К. Бабкіною) стипендію Фонда Ахметова (голова жюрі А. Курков) на написання нової книги. Проект зацікавив «Фоліо», на обидві книги укладено угоди з авторами, книга Бабкіної вийшла з друку в 2013 р, Бєсєдіна – в 2014 р, книга підписана до друку в червні 2014.

Видавництво вважає, що книга Бєсєдіна абсолютно дзеркально висвітлила всі вади кримського суспільства 90-2000-х років і є дуже важливою для українського та російського книжкового ринку».

За словами Красовицького книга «Учитель. Роман перемен» Платона Бєсєдіна неофіційно заборонена для ввозу до РФ. «Формальний привiд – наявність ненормативної лексики, фактична – відвертий показ кримського суспільства», – пише видавець.

«У 2014 р “Фоліо” видало антологію “Україна – Європа”, яка починається з тексту Бєсєдіна про Майдан та Антимайдан. З неї абсолютно чітко можно зрозуміти позицію автора, який підтримав зміни в Україні. Для видавництва це значить набагато більше, ніж ряд його висловлювань в 14-15 рр у російській пресі», – вважає Красовицький.

Також він наголосив, що недержавна російська премія Букер є найбільш демократичною у Росії.

Щодо поглядів Бєсєдіна на події Майдану та окупації Криму, то ZAXID.NET вирішив не покладатись на думку жодну із сторін, а власноруч пошукати висловлювання письменника на ці теми.

«Ви кажете, що не починали війну? Брешете. Ви, а не ми, виходили в центр міста і влаштовували сортир поруч з кухнею, виспівували кровожерливі пісні, скандували русофобські та антисемітські гасла, палили все, що горить і не горить. Не ми осідлали бульдозер і жбурляли в українців «коктейлями Молотова»… Звичайно, у вас був привід. Напевно, той же, що дав вам право у 2004 році марширувати по вулицях Одеси, Дніпропетровська, Севастополя, спотворювати пам’ятники, музеї свастиками, виспівувати гімни ненависті, бити городян. Але, вибачте, ми вас запрошували? Просили розповідати, як нам жити? Не пригадаю», – написав Платон Бєсєдін 21 лютого 2014 року.

«Росія, скрізь і всюди відхрещується від того, що бере участь у донбаській бійні (жодної агресії, жодного втручання!), яка декларує свої винятково миролюбні наміри, фактично давно існує в режимі війни. Зневірені домогосподарки озброїлися ножами, купленими в «Телемагазинах». Піднялися з колін фермери, наїжачилися вилами. Менеджери середньої ланки похапали степлери. Усі – на захист! Усі – на війну! Ворог – біля воріт! Безперервно існуємо в режимі зовнішньої загрози… І в масовій шизофренії протиставлення себе світові ми заспокоюємося, схоже, лише від того, що є Україна. Поки там таке – у нас не так вже все погано. Так, якби Україна не було, її б вартувало вигадати. І, головне, не забути – не ми це почали. Вони, вони все затіяли! Хоча якщо і так, – так? – То Росія занадто активно включилася», – йдеться у тексті від 10 серпня 2015 року.

На День Незалежності Бєсєдін звернувся до України: «Не ведися, Україно, про казки про незалежність»: «У червоному минулому… ти почала забудовуватися гігантськими фабриками, заводами, університетами. Відновили краєзнавчі, історичні місця. Але кажуть – було погано! А тепер кажуть – добре! Як же тобі добре, Україно! Ні? Але ж так вони говорять… Коли ти лежиш в руїнах, коли артерії та вени розкриті, коли біль, нестерпний біль від того, що твої діти вбивають один одного в ідіотичній війні. Я розумію тебе, Україно, і бажаю мудрості, терпіння, сил… Я не вірю тим, хто строями ходить і кричить, що ти понад усе, і за тебе життя віддати треба. По-перше, не віддадуть. А якщо і віддадуть, то який сенс?… Не ведись, Україно! Ти не дівчинка вже, щоб ходити за цукерками педофіла. Будь виваженіше, будь розумніше! Ти щойно закінчила інститут і, як усяка революціонерка-максималістка, влаштувала побоїще. Але далі – доросле життя. Влаштуйся на роботу, заведи сім’ю. Упокор себе, Україно!».

Нагадаємо, що понад рік тому Бєсєдін підтримав анексію Крима. Нещодавно він звинуватив Росію у знищенні півострова. Більше текстів можна побачити на сайті письменника.

А суперечку між видавництвом та секретаріатом НСПУ вирішить суд.

Джерело: Zaxid.net

ЛітАкцент

Улюблений сайт літературної критики