Сатира завжди була досить небезпечною формою мистецтва. Ув’язнення, заборона писати, погрози – з усім цим політичні карикатуристи стикалися й у минулому.
Їхні назви говорять самі за себе: “Осине гніздо”, “Дикобраз” та “Кропива”. Їхній зміст мав зачіпати за живе. Сатиричні журнали у Європі XIX та початку XX століття дуже схожі за змістом, навіть якщо й відрізняються з художньої точки зору. У них карикатуристи гострою голкою іронії намагалися поцілити в заможних та пихатих громадян та монархів. Щоправда, така форма соціальної критики прижилася не відразу. Деякі журнали зачинялися вже після виходу 3-4 випусків.
Продовження – тут.
ЛітАкцент
Улюблений сайт літературної критики
