Наш ріденький книжковий простір (його деякі оптимісти називають ринком) випалений навалою російської продукції. Однак, попри усі закони комерції, на ньому усе ж присутня така дорога забавка, як перекладна література. Дорога вона тому, що, окрім видатків на поліграфію, дизайн, редактуру-коректуру, вимагає чималі кошти на переклад та купівлю авторських прав, а конкурувати ця книжка мусить на рівні з іншими. Тому присутність перекладної літератури в Україні тримається на плечах ентузіастів – перекладачів-фанатів, які готові перекладати за символічні гонорари та закордонних інституцій, що підтримують переклад своїх літератур українською мовою. Однак говорити я зібрався не про це, просто для початку годиться зазначити, що ситуація у царині перекладної літератури досить складна. Далі мова піде про тенденції у самому перекладацтві, про те, як виглядає кухня слова, тобто кухня «Ворду» на редакторському комп’ютері.
Продовження – тут.
Улюблений сайт літературної критики
