Мер Лондона Борис Джонсон, постійний колумніст Daily Telegraph, назвав свою колонку так: “Позичати Путіну Ельгинський мармур – це ідіотизм. Але чарівно британський”.
Джонсон висловлює здивування, як у опікунської ради Британського музею могла з’явитися думка відправити один із найбільших національних скарбів – статую Іліссоса з Парфенону – за межі країни вперше за 200 років. До того ж запитання мера викликав намір відправити безцінний артефакт з усіх можливих напрямків саме в Росію Путіна, – повідомляє ВВС.
“Коли я летів кілька днів тому на літаку “Малайзійських авіаліній”, у мене не йшов з голови MH17, який п’ять місяців тому летів практично по тому ж маршруту”, – пише Борис Джонсон.
“З того часу не прозвучало вибачень ані від Путіна, ані від Кремля за дії фінансованих Росією і нею ж озброєних сепаратистів”, – пише лондонський мер.
“Ні тіні каяття не відбилося на восковому обличчі російського лідера. Все, що ми почули, – це припущення про те, що це була українська ракета. І, звичайно ж, це був замах на Путіна”.
“Перед обличчям такої брутальності та байдужості важко собі уявити, як ми можемо змусити росіян взяти на себе якусь відповідальність взагалі. Невже у членів опікунської ради не виникло такої алюзії, як у мене?”, – запитує мер британської столиці.
“Складається враження, що права рука в нашому уряді не знає, що робить ліва, – пише Джонсон. – Росія вторглася і анексувала частину території іншої суверенної європейської країни. Британія та інші країни наклали санкції, зупинили експорт нафтових і газових технологій. Близько 130 російських громадян перебувають у чорному списку і не можуть приїжджати в нашу країну. Росія відповіла забороною на імпорт продуктів харчування з Європи…
Люди говорять про нову холодну війну, ми ніби “чинимо тиск на Путіна”. Добре, припустимо. Але який саме “тиск на Путіна” чинить відправка античної статуї? Навіщо її відправляти за кордон зараз? Чому Путіну? Складно зрозуміти, чому можуть бути одні умови для нафтогазових компаній, які, між іншим, приватні, й інші – для музею, який існує на гроші платників податків. Путін може сприйняти це як дружній жест з боку британського уряду…”, – дивується Борис Джонсон.
І ось тут, підбиває підсумки мер Лондона, Путін помилиться. Нічого такого уряд Британії не мав на увазі. Це просто так буває: рада національного музею прийняла рішення, яке йде всупереч британській зовнішній політиці. І, як не дивно це прозвучить, це нормально. Не справа уряду видавати дозволи на такі культурні акції. І в цьому різниця між Британією і Росією, вважає Джонсон.
Нагадаємо, що таке рішення музею спровокувало гостру реакцію уряду Греції, який вважає його підставою для відновлення вимог повернути Греції вивезені мармури Парфенону.
Джерело: Zaxid.net
Улюблений сайт літературної критики
