– Мені пощастило бути на Майдані до того, як почали стріляти та вбивати, і я побачив там, що російська мова є повноцінним складником цього протистояння. Дуже багато людей, які виступали проти Януковича і які були віддані українській справі, робили це російською мовою. Тобто якогось мовного протистояння там не було.
– Якщо йдеться про те, як звертатися до людей на Донбасі, то, мабуть, краще звертатися до них російською. Це питання тактики. Якщо йдеться про стратегію, я точно за те, щоб українська мова була основним носієм українського меседжу. Інакше ми ризикуємо вступити в стан повзучої русифікації. Не можна допустити того, щоб українська мова була чимось недоступним чи небажаним в українському контексті.
– Всіх тих, хто працював дотепер в сфері гуманітарної політики треба звільнити. Я б почав з Академії наук. Повністю розпустити її, починаючи з Патона та тих людей, які були при владі і за 23 роки незалежності скомпрометували її та довели українську науку до того стану, в якому вона є зараз. Англійською мовою це називається receivership, коли якась велика фірма банкрутує, і треба швидко призначити людей, які б тимчасово нею керували, щоб все не було розпродано і розгублено, як це було за часів приватизації на початку 90-х. Може я неправильно це бачу, але я можу судити із тих малих відділів Академії наук, із якими з маю справу. Скажімо, Інститут літератури.
Більше – в інтерв’ю “Радіо Свобода”
Улюблений сайт літературної критики
