“Останні 23 роки витворили ситуацію, коли життєва практика волає про десовєтизацію навіть серед поколінь, які не пам’ятають совок. Це буквально питання життя і смерті. Ми не здійснили її з багатьох причин, але тепер, коли почалась війна, в нас немає вибору”, – розмірковує у фейсбуці Андрій Бондар.
“Війна – це війна насамперед із совком, з СРСР. Генетично модифікованим диким, екстенсивним капіталізмом і феодальними порядками, але совком. Хамство, цинізм, лицемірство, безініціативність, культ халяви, право сильного, відсутність правосуддя, зневага до культури побуту – ось основа, на якій усе тримається. Яку альтернативу ми маємо? Хіба її немає? Таке вже ніхто не наважиться стверджувати. Це все одно, що немає України і Майдану, не було, немає і не буде кожного з нас.
У нас має бути віра в неминучість і невідворотність змін, логічну поразку і смерть сил регресу, консервації і стагнації” – зазначає він.
Улюблений сайт літературної критики