“Персонажі моїх творів стояли на Євромайдані, але серед тих, хто був на Антимайдані, були і мої знайомі. Частина тих людей були з Росії. Було щонайменше 20 автобусів. Хоча більшість там все ж була харків’ян”.
“Харків має чудову музику, україномовну і російськомовну літературу. Але через те, що це все немає якогось виявлення на медійному рівні, тому Харків мало знають. Але коли дізнаються, відкривають для себе фантастичні речі”.
“Є ще такий момент, що ми, які говорять і пишуть українською, часто воліємо закритися в своєму середовищі і не помічати того, що відбувається поза межами нашого мовного поля. Мовляв, все що робиться не українською мовою, до нас стосунку не має. Як на мене – це величезна дурниця і втрата ресурсу та потенціалу”.
Більше – тут.
Улюблений сайт літературної критики
