“Поширеною громадянською лірикою в наш час буде “коктейль Молотова”. Але я не пишу таких віршів. Так, громадянський вірш схожий на вибухівку, але, як і бомба, він триває мить. Я бачив, як на Грушевського підносили чай, бутерброди і ящики з “коктейлями Молотова”. Громадянська лірика, разом із пафосною промовою, — в цьому ряду четверті, їх постійно треба підносити повстанцям. У такі часи мені важко щось писати, взагалі робити, я надто переживаю зовнішнім, щоб слухати внутрішній голос. Громадянські тексти призначено широким колам людей, тому вони не потребують особливих внутрішніх змістів і емоцій — тільки формальної зграбності; а добре римувати і підбирати гарні слова — в наш час не така вже й рідкісна здатність”.
Більше – тут.
Улюблений сайт літературної критики
