Микола Рябчук у рамках радіомарафону “Євромайдан онлайн”:
– Вручення премії імені Юрія Шевельова – елемент того, що відбувається на євромайдані. Організації, які цю премію застували, та й сама постать Юрія Шевельова є символами певної непокори.
– Ідея створити цю премію за есеїстику витала в повітрі з двох причин. Рівень української есеїстики за останні роки дуже піднісся, і треба було це якось інституціоналізувати. По-друге, сама постать Юрія Шевельова заслуговує уваги – злим генієм для привернення уваги до Шевельова виступив Добкін.
– Переможці втілюють дуже різну есеїстику. Письменник Тарас Прохасько – пише таку монтенівську есеїстику. Історик Андрій Портнов пише так, як писав сам Шевельов – це наукова есеїстика, але їй властива суб’єктивність вченого, гра з матеріалом.
– Вибух есеїстичної творчості після падіння комунізму – не випадковий. Без свободи нема есеїстики. В комуністичну добу у підпіллі жила публіцистика, есеїстики не існувало. А сьогодні есеїстика існує через колумністику – колонки сьогодні пишуть найкращі письменники.
– Добра есеїстика, на відміну від публіцистики, ніколи не є однозначною. Добрий есей досліджує багатозначність світу, багатозначність явищ. Про це, отримуючи премію, добре сказав Тарас Прохасько. Він сказав, що для нього есей є можливістю показати зв’язок усіх речей між собою.
Джерело: Ірина Славінська на Facebook
Улюблений сайт літературної критики
