“Є дві принципові різниці між Україною й Білоруссю. Перша: Янукович – не Лукашенко, бо останній – класичний політичний диктатор. А наш Фьодорович – гірший, бо представляє олігархічно-кримінальну версію авторитаризму. Але водночас з ним і легше домовитися, бо гроші для нього важливіші, ніж для Бацьки. Друга: українське суспільство не до порівняння краще політично розвинене – і кількісно, і якісно; українська опозиція сильніша, свідома українська інтелігенція – чисельніша. Додайте до цього факт, що Янукович, на відміну від Лукашенка, так і не спромігся показати жодної економічної успішності, тож народ його просто не любить. У цій ситуацій початок процедури санкцій тільки утвердив би суспільство у правильності шляху, і став би ще однією цеглиною в фундаменті революції.
Тому я завжди відповідаю скептикам: ми, українці, тому й хочемо в Європейський Союз, бо там існує традиція введення санкцій. А в Митному Союзі навпаки – кримінальні мерзотники й садисти займають найвищі посади”.
Більше тут.
Улюблений сайт літературної критики
