Про це та багато іншого розповів кореспондентові “РИА-Новости” правнук великого письменника.
«Одного разу друг Віктора провансальський поет Фредерік Містраль запросив його до себе в Авіньйон. Там в одній із старовинних церков міста Гюго зустрів дзвонаря. Він був горбатим, дуже негарним, я б навіть сказав – відразливим. І саме завдяки йому народився персонаж Квазімодо. Гюго навіть придумувати було нічого не треба – все приходило до нього з життя. Так відбувалося не тільки з Квазімодо – всі персонажі мого прадіда мали реальних прототипів,» – каже П’єр Гюго.
Нащадок також поділився іншими спогадами родини про видатного письменника. Наприклад, коли він через свої політичні погляди був на засланні, то кожен четвер влаштовував обід для бідних дітей з села. Проблема в тому, що спочатку їх було десять, а потім стало п’ятдесят. “Його можна було зрозуміти – він колись сам був бідняком, тому намагався допомогти іншим. Бідність, голод – це було досить поширене тоді, і Віктор Гюго був дуже стурбований тим, що відбувається навколо. Своєю боротьбою за свободу і рівність він створював собі великі проблеми. Він був дуже неспокійним, небайдужою, але похмурою людиною, в душі у Віктора Гюго ніколи не було миру і спокою,” – коментує правнук.
Джерело: Повний текст інтерв’ю – на сайті “РИА Новости”
Улюблений сайт літературної критики
