Відома російська письменниця Татьяна Толстая відвідала школу літературної критики і книжкової журналістики «Контекст-2», яка відбувалася під час львівського Форуму видавців.
Поміж іншим, гостя розповіла про свій досвід читача: “Я пишу, а не читаю. Необхідний корпус книг, які осідають у голові, прочитуєш до певного віку. Закінчується інтенсивне читання, розпочинається екстенсивне. Читаєш же не для чистої розваги. Читання у дитинстві вибудовує тебе, а потім перестає, приходять інші речі. Наукову літературу мені цікавіше зараз читати, ніж художню, бо художньої на мій смак нема. Усіх класиків потрохи прочитала, а деяких – не хочу, бо вже ясно, що скажуть. Я не хочу приголомшуватися, занурюватися в глибини. Терпіти не можу Достоєвського, мені його глибини огидні”.
Російська письменниця, зокрема, торкнулася і болісної для обох країн теми об’ємів книговидавництва. “Де великі тиражі – великі крадіжки. А маленький тираж – по 3 тисячі. Коли вже видають 4, то видавництво рве на собі волосся: куди це діти? Зате такі видавці друкують багато великих кольорових книг, наприклад, з фотографіями бутербродів у формі телефону. І на ці книжки витрачаються гроші, працюють бригади людей, їх купують. Чим розумніший письменник, тим важче йому продатися. А треш завжди друкується великими тиражами, видавництва виживають на поганих письменниках, а для репутації друкують хороших.
Джерело: Думки Татьяни Толстої про літературну критику, роботу журі, тексти в мережі та багато іншого — на сайті “Читомо”.
Улюблений сайт літературної критики
