Письменниця й перекладачка Маріанна Кіяновська готує до Форуму видавців у Львові 100 примірників своєї нової книжки. Рукописна книжка має назву «Вірші не для друку», Кіяновська переписувала їх із пам’яті. Таким чином, у кожному зі ста примірників вірші одні й ті ж, але водночас інші.
До збірки «Вірші не для друку» ввійшли тільки не публіковані раніше вірші. Принциповим є те, що це книжка, а не рукопис, оскільки є ISBN. Буде також картонна обкладинка, а ось на зміст, зізнається в одному з інтерв’ю Маріанна, її вже «не вистачило». «Звичайно, я трохи погарячкувала, говорячи про 100 книжок, але раз анонсувала, що буде сто примірників, то мусила зробити», — розповіла Кіяновська.
Як розповіла письменниця в інтерв’ю «ЛітАкценту», «це своєрідний «бунт» проти Барта й Дерріди»: «Коли поети писали чорнилом, крапля чорнила, яка могла впасти на аркуш, була метафорою поезії. Коли ж поети перестали писати перами й чорнилом, вони знищили цю метафору. Нині стало надто легко тиражувати поезію. Я хочу показати, що рука — це орган; коли пишеш, і ручка, і папір також стають частинами тіла, вони співтворять».
«Ця книга – бунт і протест проти тиражування і копіювання. Кожен вірш у кожному з примірників – унікальний, єдиний, як сніжинка чи як відбиток пальця. Не для друку, бо коли друкуєш, усі примірники, усі сторінки однакові, у випадку ж із цією книгою, цитуючи, треба буде вказувати примірники, адже кожна з цих книжок буде артефактом, — ідеться в інтерв’ю на порталі «Друг читача». — І водночас всі ці книжки – як клітини одного організму з єдиним ДНК, «ключ», який робить усі сто книг і всі вірші у кожній з них єдиним цілим, щоразу повторюється. Ця книжка мені далася дорогою ціною: фізично це дуже багато роботи. Але я на це пішла – і трохи навіть заради себе».
Джерело: «ЛітАкцент».
Читайте також:
Письменники про мову: Маріанна Кіяновська і Тарас Прохасько
Багатоголосся поезії Маріанни Кіяновської
Улюблений сайт літературної критики
