Польський переклад своєї відомої книжки про польсько-українське протистояння 1940-х історик Володимир В’ятрович презентуватиме на Лемківській ватрі 20 липня, інформує Український погляд.
Український історик, старший науковий співробітник Національного університету «Києво-Могилянська академія», к.і.н. Володимир В’ятрович та видавець, директор видавництва «Український архів» Євген Місило представлять на 31-й Лемківській ватрі у Ждині (Польща) польське видання книжки «Друга польсько-українська війна. 1942—1947». Презентація почнеться в суботу, 20 липня, о 17:15.
Праця Володимира В’ятровича «Друга польсько-українська війна. 1942—1947» вийшла друком на початку липня 2013 року у варшавському видавництві «Archiwum Ukraińskie» і вже продається у польських книгарнях. Це опис трагічних подій на Закерзонні, Волині та Галичині, побачених очима українського історика молодого покоління. Використовуючи невідомі раніше джерела з радянських, німецьких, польських та архівів ОУН, автор подає причини, перебіг і наслідки збройного конфлікту між поляками та українцями, який вибухнув у 1942 році на Холмщині. Його апогеєм були трагічні події на Волині й Галичині, а фіналом — акція «Вісла» 1947 року.
Видавець Євген Місило зазначає, що видання користується попитом, і сподівається, що його поява сприятиме примиренню молодого покоління поляків та українців, пошукам правди про ті трагічні події, забезпечить від забуття імена жертв та їхні могили, а головне — щоб Волинь та акції «Вісла» ніколи не повторилися.
«Володимир В’ятрович — непокірний історик, — говорить варшавський видавець Євген Місило. — Він іде проти усталених висновків, хоча, на його думку, згідно з історичною правдою. Переглядає сучасні уявлення польських істориків про витоки польсько-українського конфлікту, число жертв, факт видання керівництвом ОУН та УПА наказу про знищення польського населення. На підставі документів показує, що 11 липня 1943 року УПА атакувала й знищила кількадесят сіл на Волині, а не, як пишуть польські історики, кілька сотень. У своїй книжці В’ятрович не відбілює українську сторону конфлікту, подаючи численні приклади вбивств польського цивільного населення, але виступає проти кваліфікації цих дій як “геноциду”. Всупереч стереотипам послідовно прагне пояснити польському читачеві причини, через які на Волині та Галичині польську державу і польських осадників українці вважали окупантами. Одну з головних бачить у запереченні поляками права українців на створення на своїй землі власної незалежної держави».
«Те, що я називаю “Друга українсько-польська війна”, — говорить В’ятрович, — це останній акорд у протистоянні між українцями й поляками, після вичерпання якого були усталені сучасні кордони. Чому війна? Ніхто зі сторін, що були суб’єктами конфлікту, не оголошував війни. Але в історії, у тому числі XX століття, є десятки «неоголошених» воєн. Тим не менше, вони були війнами. Головними суб’єктами цієї війни були збройні сили обох сторін — УПА й АК. Вони мали свої політичні організації, проводили навіть фронтові бої, врешті, визнавали одне одного ворожими сторонами на переговорах 1942—1945 років».
Уперше книжка вийшла у Видавничому домі «Києво-Могилянська академія» у 2011 році, у 2012-му — її друге, доповнене видання.
Нагадаємо, що кандидат історичних наук Володимир В’ятрович у 2008—2010 роках очолював Архів СБУ та розсекретив колишні архіви КҐБ. У 2010—2011 роках працював в Українському науковому інституті Гарвардського університету. Автор шістьох книжок з історії визвольного руху. Працює в Національному університеті «Києво-Могилянська академія», очолює вчену раду Центру досліджень визвольного руху, член наглядової ради Національного музею меморіалу «Тюрма на Лонцького».
Читайте також: В Інтернет уперше виклали документи про польсько-українську війну
Улюблений сайт літературної критики
