Нещодавно в Бердянському державному педагогічному університеті відбувся круглий стіл, присвячений результатам Міжнародного конкурсу на найкращу наукову статтю з ґендерної проблематики «Чоловік і маскулінність у площині тексту». Конкурс проводився з ініціативи Бердянського Центру ґендерних досліджень, який очолює канд. філол. наук Марта Варикаша. Виступивши з привітальним словом, директорка розповіла про діяльність ЦҐД у 2013 році, приділивши особливу увагу міжнародним відносинам. Зокрема, рік почався підписанням канадсько-українського договору і першою зустріччю з ґендерними аналітиками на семінарі, організованому Канадським агентством міжнародного розвитку (CIDA); у березні була видана мексикансько-українська літературно-критична збірка; на початку квітня М.Варикаша взяла участь у конференції університету Північної Кароліни; а наприкінці того ж місяця допомогла німецьким вченим укласти бібліографію до міжнародної книжки «Вступ до чоловічих досліджень».
Щодо конкурсу, який тривав із лютого по квітень, варто зазначити, що до участі запрошувалися вчені-гуманітарії, у чиє коло наукових зацікавлень потрапляла зазначена тема. Врешті, заявки надійшли з усіх куточків України, а також з Росії, Польщі, Республіки Білорусь та Італії. Вік конкурсантів коливався від 20 до 68, що позначилося на нерівноцінності заявлених робіт. Проте здебільшого активність продемонструвала вікова категорія 25-40. Напрями надісланих робіт охоплювали літературознавство, лінгвістику, журналістику, соціологію, філософію, психологію, педагогіку й історію України. У конкурсі взяли участь 7 докторів наук, 19 кандидатів наук, 14 аспірантів, а також 10 магістрантів і студентів. Як бачимо, такий досить потужний науковий склад засвідчує як актуальність запропонованої теми, так і визначає хороші перспективи для майбутньої збірки, адже ЦҐД найближчим часом планує опублікувати найкращі роботи.
Вихід конкурсу на новий ступінь засвідчив й оновлений склад журі, куди увійшли такі знані науковці:
Віталій Чернецький, доктор наук, професор Університету Маямі, президент Асоціації україністів США;
Людмила Таран, старший науковий співробітник Українського Центру культурних досліджень при Міністерстві культури України, член Наглядової ради Київського інституту ґендерних досліджень, член Національної Спілки письменників України (її рефлексії про конкурс – у матеріалі “Маски маскулінності” для “ЛітАкценту”);
Володимир Федорик, кандидат філософських наук, перший проректор Бердянського державного університету;
Ольга Харлан, доктор філологічних наук, професор, директор Інституту філології та соціальних комунікацій БДПУ;
Софія Філоненко, доктор філологічних наук, директор Науково–дослідного інституту слов’янознавства та компаративістики;
Марта Варикаша, кандидат філологічних наук, директорка Бердянського Центру ґендерних досліджень.
Незважаючи на те, що в конкурсі взяли участь роботи, написані докторами наук, одноголосним переможцем 2013 року стала стаття «Персонажная система поэмы М.И. Цветаевой «Царь-девица» в аспекте гендерной трансгрессии: лингвокогнитивное прочтение», написана канд. філол. наук Діаною Мінець у співавторстві зі студенткою Варварою Васильєвою (м. Череповець, м. Санкт-Петербург, Росія), які й посіли відповідно 1 місце у конкурсі, одержавши грошову винагороду. Їх перемозі деякою мірою сприяла нова система оцінювання наукових статей (відмінна від торішньої), яка відкидала можливість упередженого ставлення до робіт, адже члени журі не знали ані прізвищ авторів, ані їх вченого ступеня, звання чи посади.
Загалом, як зазначила Софія Філоненко, роботи російських вчених були значно вищі за рівнем (сподіваємось, це справедливе зауваження, що підштовхне українців наступного разу виявити більшу активність!). І, хоча первісно конкурсом не передбачалося друге і третє місце, керівництво ЦҐД все ж таки вирішило відзначити науковців, чиї роботи були так високо оцінені, що їм не вистачало подекуди кілька десятих бала для перемоги. Тож диплом за друге місце отримали автори, чий середній бал за результатами конкурсу коливався між 4,5 та 4,9; тоді як третє місце було присуджено за середній бал 4 – 4,4. Переможці конкурсу планують приїхати у м. Бердянськ у вересні, щоб дати почесну лекцію.
У ході обговорення членами журі конкурсних робіт, студенти та викладачі мали змогу почути відгуки, що надійшли від Віталія Чернецького та Людмили Таран, які, власне, і пропонуються Вашій увазі в дещо сконденсованому вигляді.
Віталій Чернецький:
«Статті, подані на конкурс «Чоловік і маскулінність у площині тексту», приємно вразили своєю різноманітністю. З куту зору дисциплінарної належності, вони покривають спектр від квантитативного соціологічного аналізу до філософських рефлексій і прискіпливого аналізу найрізноманітніших текстів, від літературної класики до продуктів масової культури. Попри зрозумілі й очікувані відмінності у рівні знайомства з сучасною теоретичною думкою з приводу конструювання і функціонування маскулінностей у різних прошарках культури і суспільства, більшість авторів поставилась до своєї цілі серйозно і сумлінно.
Найбільш приємно вразили ті роботи, де автори поєднували ефективне використання аналітичного апарату більш усталених наукових дисциплін зі сміливим залученням новітніх думок, водночас демонструючи здорове критичне ставлення як до панівних, так і до новомодних форм і напрямків наукового дискурсу і розуміння необхідності усвідомлення, що робочі гіпотези і термінологія можуть як сприяти, так і зашкоджувати проведенню ефективного наукового проекту. Я був радий вітати ідею керівництва Бердянського центру ґендерних досліджень про проведення цього конкурсу і вважаю його вкрай важливою віхою у розвитку молодої, але дуже актуальної галузі аналізу культур, суспільств і функціонування людей в них».
Людмила Таран:
«Передусім варто зазначити, що тематика, запропонована науковцям Центром ґендерних досліджень БДПУ, надзвичайно цікава й актуальна. На жаль, досі в українському суспільстві ґендерна проблематика асоціюється переважно з жіночими студіями. Натомість вивчення маскулінності опинилося на марґіналіях, що є як мінімум ані коректним, ані справедливим. Так чи так постає проблема уточнення категоріального апарату ґендерних досліджень (інакше не виникали б такі «визначення», як соціо-ґендерний статус).
Позитивними здалися мені тенденції нового відчитування класичних творів (української, зарубіжної та російської літератур) під оглядом зазначеної проблематики, переосмислення пострадянських реалій. Однак цього вже замало: дослідження парадигм маскулінності в нашій науці, власне, тільки почалося. Це – майже цілина в наших реаліях. Тим часом «криза маскулінності» триває, поглиблюється і вимагає всебічного дослідження своєї мінливої множинності. Тим-то конкурс наукових робіт із зазначеної проблематики, започаткований БДПУ, надзвичайно актуальний і потребує свого конструктивного продовження».
Завершився круглий стіл дискусією щодо теми конкурсу на наступний рік, і, хоча вона ще остаточно не сформульована, можна стверджувати, що це буде зрощення ґендерних і постколоніальних студій. Тож напрям задано, і до лютого 2014 року є час, щоб підготувати ґрунтовну роботу.
Улюблений сайт літературної критики
