У всьому світі культурну діяльність фінансує або держава, або приватні фонди. Наприклад, найбільший культурний інвестор Британії The Arts Council упродовж сезону 2011—2012 залучив 393 мільйона фунтів стерлінгів від уряду і 211 — від Національної Лотереї. Річне ж фінансування Департаменту культури, медіа та спорту Великобританії (DSMC) становить близько 1,4 мільярда фунтів стерлінгів на рік. А ось наше Міністерство культури отримало в минулому році 2,4 млрд. грн (0,6% від держбюджету-2012), або ж, якщо конвертувати у фунти за поточним курсом — близько 193,5 мільйонів. Це близько 7% від бюджету британського DSMC. Як витрачаються ці гроші, можна зрозуміти з одного факту: нещодавно було затверджено “Концепцію популяризації читання й видавничої продукції”. Цей дивний, на думку засновника сайту “Буквоїд” Сергія Руденка, проект коштуватиме платникам податків аж 550 млн грн або ж 23% всього бюджету Мінкульту. Але треба віддати належне Президентському гранту на видання книжок. Він цього року вперше склав аж 90 тис. грн (раніше був 60) і на вимогу нового секретаря НСПУ Сергія Пантюка видається виключно молодим авторам, які ще не мають виданих книжок. Цього разу ними стали поетки Олена Герасим’юк, Алла Миколаєнко і прозаїк Ігор (Святослав) Козаченко. Всю суму гранту буде розподілено на трьох авторів, кожному з яких видадуть книжку в твердій палітурці та виплатять солідні ройялті (кілька тисяч гривень). Але ж, погодьтеся, троє молодих — це крапля в морі. Можна також згадати довічну Президентську стипендію (близько 1200 грн), яку отримують літератори “далеко за 70” і стипендію Кабміна — 136 грн, за яку треба окремо подякувати вельмишановному Миколі Яновичу Азірову. Тут починаєш побоюватися, що без додаткового фінансування нашій культурі не обійтися. І фінансуванням цим займаються українські бізнесмени. Я закликаю читача залишити осторонь політичні пристрасті та зосередитися на фактах і цифрах. Зазначу також, що ця стаття не претендує на повний перелік фінансування всіх заходів, а стосується головним чином літератури. Отже…
Фонд Ріната Ахметова «Розвиток України»…
видає кошти на реалізацію мистецьких проектів. Максимальна сума гранту – 160 тис. грн. З моменту запуску програми (у вересні 2010 р.) й донині підтримано понад 180 проектів, включно із професійними подорожами (максимальний грант на подорож – 16 тис. грн.).
Річний бюджет програми грантів у 2013 р. – 4,6 млн. грн. Річний бюджет проектів із представлення української культури за кордоном – ще додатково 600 тис. грн. Річний бюджет проекту «Динамічний музей» у 2013 р. – ще близько 4 млн. грн.
Грантовою підтримкою Фонду Ріната Ахметова вже скористалося багато українських письменників. Наприклад, поет Остап Сливинський узяв участь у IX Міжнародному поетичному фестивалі у Гранаді (Нікарагуа), де представив свій поетичний доробок.
Поет Андрій Бондар завітав до Медельїну, що в Колубії, де відбувався ХХII міжнародний поетичний фестиваль. Там Андрій презентував українську сучасну поезію та налагоджував контакти із представниками інших літератур.
Поетка Ірина Шувалова отримала грант на відвідини письменницької резиденції при культурному центрі «Ionion Center for Art and Culture» в Греції на острові Кефалонія. Там вона здійснювала крос-культурний поетичний проект «Глосолалія». Це цикл поезій, що включають компоненти, запозичені з давньогрецької та новогрецької мов, а також досліджувала давньогрецький спадок в українському просторі та знайомилася з сучасними грецькими митцями.
До речі, поїздка українських письменників на Ляйпцизький книжковий ярмарок, де була представлена інтерактивна програма «Ляйпциг читає Україну», також була підтримана Фондом Ріната Ахметова.
Нещодавно Фонд запустив програму стипендій для українських письменників замість закритої наразі програми фінансування видання книжок. Як повідомляє сайт програми грантів і3, вона «має на меті розвиток української літератури шляхом створення умов для написання художніх та публіцистичних творів для письменників (фізичних осіб), які мають значні літературні здобутки і/або значний творчий потенціал, що й підтверджується поданими на розгляд програми рекомендаційними листами».
Крім того, Фонд Ріната Ахметова підтримує Фестиваль сучасної драматургії «Драма.UA», який минулого року складався, зокрема, з проектів «Сучасна британська драма», «Сучасна німецька драма», «Сучасна скандинавська драма» та «Українська драма». У межах кожного проекту відбувалися сценічні читання п’єс, зустрічі, лекції та майстер-класи. Також цим фондом було підтримано конкурс україномовних п’єс «Драма. UA-2012».
Серед інших проектів, що отримали кошти Фонду «Розвиток України», — V Міжнародний фестиваль короткометражних фільмів Wiz-Art; Міжнародний драматургічний освітній фестиваль «Тиждень актуальної п’єси»; відеоантологія «20 років молодої поезії»; проект видання повного зібрання творів Грицька Чубая «П’ятикнижжя» включно із відкриттям Дисидентської кімнати (камери) Грицька Чубая у Музеї-меморіалі жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького», а також презентацією-концертом у театрі ім. Марії Заньковецької; «Школа молодих кінокритиків» у рамках Одеського Міжнародного Кінофестивалю.
Варто особливо відмітити блискавичну реакцію співробітників Фонду Ріната Ахметова, які миттєво надали всю необхідну інформацію для цієї статті.
Фонд Арсенія Яценюка «Open Ukraine»…
надає гранти та проводить заходи по програмі «Культурні горизонти». За 2012 рік на це було витрачено близько 2,3 млн. грн. Програма полягає в презентації культурних здобутків сучасної України за кордоном. Митцям та культурним діячам надаються подорожні гранти, і серед тих, хто їх отримав, були: голова ГО «Книжковий простір» Микола Кравченко, який презентував франкомовний «Альманах української сучасної літератури» на Паризькому Книжковому Салоні; режисер анімаційних фільмів Анатолій Лавренішин, який представив повнометражний анімаційний фільм «Книга тіней» на Міжнародному Фестивалі Кіно та Музики в місті Обань (Франція); режисерка Марина Врода, яка презентувала короткометражний фільм «КРОС» на Міжнародному фестивалі українського та пострадянського кіна у Нью-Йорці; письменник Сергій Жадан презентував білоруське видання «Anarchy in Ukr» у Мінську; літератори Андрій Курков та Любко Дереш взяли участь у промоційних заходах української делегації Фестивалю Європейської Літератури у місті Коньяк (Франція).
Фонд Арсенія Яценюка відомий тим, що, здається, єдиний фінансує переклади сучасних українських письменників іноземними мовами. Наприклад, переклад роману Сергія Жадана «Ворошиловград» польською коштував 1033 євро, угорською — 1900. За свідченнями працівників Фонду, в середньому ця сума коливається від 2000 до 3500 євро. За 2012 рік Фонд «Відкрий Україну» надав гранти на переклад шістьох книжок сучасних українських письменників: Юрія Андруховича «Перверзія» (іспанською), Сергія Разумова «Серце лабіринта» (англійською), Сергія Жадана «Ворошиловград» (угорською), Оксани Забужко «Музей покинутих секретів» (польською), Лариси Денисенко «Сара Банда Банда Сари» (англійською), збірки «Українські мініатюри» (А.Курков, О.Забужко, А.Андрухович, Ю.Прохасько, С.Жадан, М.Матіос — французькою).
У 2012 році Фонд «Відкрий Україну» започаткував новий проект — Мистецький клуб «Обличчя». 19 листопада в креативному просторі «Часопис» у рамках Мистецького клубу «Обличчя» відбулося літературне читання Сергія Жадана «Поезія як політика». Під час першої відкритої зустрічі клубу відомий український письменник презентував свої нові вірші.
Фонд «Відкрий Україну» підтримав також фестиваль «Літературна країна мрій», що відбувся в червні 2012 року. У 2010 році за гроші фонду було профінансовано міжнародний поетичний фестиваль «MERIDIAN CZERNOWITZ».
Варто зазначити, що Фонд Арсенія Яценюка є організацією, що займається збором коштів від інших фондів, серед яких Фонд Віктора Пінчука, The Black Sea Trust for Regional Cooperation (BST), Chatham House, Міжнародний фонд «Відродження», Центр інформації та документації НАТО в Україні, Фонд сприяння демократії, Відділ преси, освіти та культури Посольства США в Україні, Посольство Республіки Польща в Україні, National Endowment for Democracy, Horizont Capital Advisors LLC, ЗАТ «СВЕДБАНК ІНВЕСТ», ТОВ «Центрокомплект», а також фізичні особи Гребеник Михайло Михайлович та Бернадин Андрій. На жаль, Фонд «Відкрий Україну» не повідомив свій річний бюджет, а також те, скільки саме грошей у нього вкладає особисто Арсеній Яценюк.
Прес-служба Фонду Арсенія Яценюка також дуже оперативно відповідала на всі запитання, а їх було багато, бо його сайт, судячи з усього, оновлюється не часто і знайти там потрібну інформацію було майже неможливо.
Фонд Віктора Пінчука
«Згадайте слово Київ у присутності західної людини, що цікавиться культурою, і вона скаже: «О, це часом не те місто, в якому мільярдер створив чудовий приватний музей?» — цитує сайт Фонду Віктора Пінчука журналіста видання Bloomberg Джона Варолі. Не будемо коментувати таке ризиковане твердження, але у чому Варолі точно не помиляється, то це в тому, що у Києві дійсно існує приватний музей Кавалера Ордена мистецтв і літератури Віктора Пінчука. Цю нагороду йому нещодавно вручила міністр культури і комунікації Франції Орелі Філіппетті «за довгострокову і системну підтримку сучасних художників в Україні та за кордоном».
На жаль, ані Фонд Віктора Пінчука, ані прес-служба «чудового приватного музею» не відповіла на жоден із моїх численних запитів, тому довелося користуватися виключно інформацією, оприлюдненою на їх сайтах.
Отже, судячи з усього, вся підтримка Фондом Віктора Пінчука культурних ініціатив в Україні зосереджена у PinchukArtCentre. Засновник цього закладу, здається, єдиний з українських бізнесменів, який вкладає величезні гроші в підтримку британської культури. Наприклад, у 2008 році Віктор Пінчук придбав на аукціоні Sotheby’s для PinchukArtCentre за 223 мільйони доларів декілька творів одного з найдорожчих художників сучасності Деміена Херста.
PinchukArtCentre має літературну програму, метою якої є «створення діалогу між мистецтвом та літературою». Така кумедна дефініція насправді свідчить про те, що мистецтвом тут вважають насамперед образотворче, тобто чисто візуальне. А перевага надається концептуалістам. Наприклад, у 2011 році український митець Микита Кадан отримав 100 000 грн. (Премія PinchukArtCentre) за свою інсталяцію “Постамент. Практика витіснення”, яка складалася з великого макету постамента, що стояв у виставковому залі, торкаючись стелі, та тексту, нанесеного на стіну.
У рамках літературної програми здійснюються регулярні літературні акції, вечори і навіть ночі, на яких можна побачити і почути Ірену Карпу, Антона Кушніра, Юлю Савостіну, Оксану Форостину, Антона Фрідлянда, Галину Крук та багатьох інших. Усі ці читання куратори PinchukArtCentre намагаються поєднати із художніми виставками, представленими на даний момент. Наприклад, остання літературна ніч називалася «Оуслер, брати Чепмени та магічне число українських літераторів в проекті Fuckin’ Hell». У просторі з роботою «Лайноспектива» братів Чепменів взяли участь Анна Малігон, Артем Полежака, Світлана Поваляєва та живий класик Сашко Ірванець. «Поети в цій частині-ініціації виконують функцію медіумів», — зазначає автор тексту анотації події. Натомість поет Василь Лозинський представив свої поезії в просторі інсталяції групи концептуальних митців Р.Е.П. «Євроремонт», а драматург Максим Курочкін читав свою п’єсу «Водка. Є..я. Телевізор» (2004) в просторі виставки художника Сергія Браткова «Добро купує зло».
Фонд Firtash Foundation
Приватний благодійний фонд, заснований Дмитром і Ладою Фірташ, займається, згідно із повідомленням на його сайті, «довгостроковою і системною підтримкою освіти та культури в Україні, підвищенням творчого та інтелектуального потенціалу української молоді». На жаль, прес-служба Фонду не надала окремих даних про фінансування саме культурних заходів, але повідомила, що минулого року бюджет цієї організації становив 47,9 млн. грн.
Дмитро Фірташ серед іншого відомий тим, що фінансує літературний фестиваль «Meridian Czernovitz». За словами одного з організаторів президента Чернівецької обласної ГО «Культурний капітал» Святослава Померанцева, щорічний бюджет цього заходу становить 100 000 євро, з яких відомий український газотрейдер покриває 50%. Також на «Meridian Czernovitz» дають гроші чернівецькі підприємці Степан Ленігевич та Василь Зазуляк. Останній, до речі, фінансує стипендію для німецькомовних поетів в Україні «Резиденція». Серед партнерів заходу є також Ерсте Банк, USAID LINC, INSTITUTUL CULTURAL ROMÂN, European Cultural Foundation, Німецька академія мови та поезіїї, Чернівецька міська рада, Німецький культурний центр Ґете-Інститут Україна, Міністерство культури і туризму України, Посольство США в Україні, Посольство Франції в Україні, Польський інститут у Києві, Pro Helvetia Warsaw, Австрійський культурний форум у Києві та багато інших.
У 2008-му році на базі кафедри славістики Університету Кембриджу завдяки фінансовій підтримці Дмитра Фірташа було започатковано Програму україністики. Впродовж навчального року в Університеті Кембриджу викладають українську мову, історію, культуру, літературу та кінематограф. Сайт Дмитра Фірташа повідомляє, що інтерес до цих курсів з боку британських та іноземних студентів Університету постійно зростає. Існує сторінка програми у Фейсбуці та на сайті самого навчального закладу.
Прес-служба фонду дуже активно співпрацює із журналістами, залюбки спілкується телефоном та надає всю необхідну інформацію в терміновому режимі.
Фонд Петра Порошенка
Пошуки інформації про Фонд Петра Порошенка нагадували детективне розслідування. На сайті цієї поважної організації в розділі «Прес-служба» вказано лише ім’я прес-секретаря — і більш нічого. Я знайшов її через Фейсбук, і отримав для спілкування телефон заступниці директора Фонду, яка навіть після третього телефонного дзвінка так і не спромоглася надати жодних даних про фонд. Пізніше прес-секретар сказала, що інформацію про бюджети благодійних програм Фонд Петра Порошенка надавати не буде без пояснення причин. Отже, доведеться користуватися вмістом його сайту в інтернеті, який важко назвати зручним та інформативним.
Фонд Петра Порошенка періодично спонсорує «Літературну експедицію», що вперше відбулася у 2008 році. Тоді цей захід зібрав разом українських і російських письменників, літературознавців, книговидавців, журналістів, які здійснили з 16 травня по 6 червня творче турне пароплавом по Дніпру і Чорному морю. Українських літераторів представляли Борис Бурда, Марія Матіос, Ірен Роздобудько, Сергій Жадан та інші. Акція відбувалася за сприяння Держкомітету телебачення та радіомовлення України та Федерального агенства з друку та масових комунікацій РФ під патронатом Міністерства культури України та Російської Федерації.
Трохи більше свіжої інформації можна знайти на Фейсбук-сторінці Фонду Петра Порошенка. Там мені вдалося з’ясувати, що акція «Літературна експедиція» була неодноразовою. Чергова подорож українських письменників водою відбулася навесні минулого року.
У 2011 році Фонд підтримав спільний проект Юрія Андруховича та групи «Кarbido» «АПЕРИТИВ-ТУР: поезія/музика/відеоарт», а також їх медіа-виставу «Абсент». Наступного року Фонд Порошенка продовжив співпрацю із Андруховичем і надав допомогу у організації 11 творчих вистав у містах України.
Як бачимо, українська культура має фінансову підтримку на батьківщині, і хоча до Британії нам ще далеко, але перспективи добрі. Наш великий бізнес розуміє, що гроші для митців — це найкраще капіталовкладення у власну публічну репутацію.
