Рон Вінклер – у стані ейфорії від Чернівців

Поділитися
Tweet on twitter

вінклерНімецький літератор Рон Вінклер став першим стипендіатом програми від літературної корпорації Merіdian Czernowitz, який упродовж місяця мав змогу мешкати в так званій літературній резиденції в Чернівцях, писати, читати лекції і поезії. Повертаючись до Берліна, Рон Вінклер ненадовго завітав до Києва, де розповів DW про свої враження від міста, в якому народився Пауль Целан.

“Коли їхав до цього міста, то мав перед собою образ не візуальний, а доволі міфологічний. Чернівці постають для мене як свого роду “Атлантида” історії ліричної поезії, адже тут народилися й жили такі майстри німецької лірики, як Пауль Целан та Роза Ауслендер, – каже Вінклер. – Я не одразу ходив Чернівцями з гідом, не одразу відвідував ті місця, де багато туристів, спершу роздивлявся довкола центру міста. Але звісно ж, згодом познайомився й з усіма тими святинями, які самі чернівчани вважають найкращими у місті”.

На питання, чи познайомився Вінклер з українськими колегами, літератор зауважив: “Якби я був тут відомішим, можливо, мені б зателефонували й влаштували зустріч з українськими письменниками. А так я зустрічався переважно з молодими письменниками – Остапом Ножаком, Іриною Вікирчак. Власне, від українських колег уперше й почув про стипендію Merіdian Czernowitz. І мені захотілося завдяки цій програмі відчути якийсь контраст зі звичним життям, адже нецікаво писати завжди в одному місці і з однієї точки сприйняття. Ідеться не про якусь українську екзотику, а просто про цікаве, особливе місце. Особливих сподівань не плекав, адже кожне сподівання може розчарувати”.

Утім. письменник геть не розчарований. “Перебуваю в стані якоїсь ейфорії, – підсумував Вінклер. – Це була така собі “біла пляма”, яку я заповнив. Не було майже вільного часу, весь час щось відбувалося. Мене часто питають, чи я щось написав у Чернівцях. Але насправді я тут отримав величезний поштовх, аби написати більше пізніше. Я писав прозові тексти, вів блог у Чернівцях (http://ronwinkler.wordpress.com). Тепер із натхненням повертаюся додому”.

ЛітАкцент

Улюблений сайт літературної критики