На ХХ Мінській міжнародній книжковій виставці-ярмарку державне видавництво «Дніпро» представило низку історичних, краєзнавчих та культурологічних книжок.
Увагу відвідувачів форуму, серед яких були й представники української діаспори, привернув збірник творів Теофана Прокоповича (упорядник – Володимир Литвинов). Він містить праці відомого філософа, які не ввійшли до тритомника, опублікованого 30 років тому.
«Цю книжку можна вважати четвертим томом філософських праць мислителя, куди входять переклади з латиномовних рукописів «Поетика», окремі розділи «Риторики» тощо, – зазначив директор видавництва Олександр Кудрявцев. – Інші твори подаються в перекладі з російської та давньої української – трагедокомедія «Володимир» (присвячена Іванові Мазепі), діалоги, «Духовний регламент», «Слово про владу й честь царську» та ін.».
Свого читача на білоруській землі знайшло видання авторства Тетяни й Олександра Остаповець «Крізь епоху… Історія села Купчинці Іллінецького району Вінницької області». Житель Мінська Микола Кравець був приємно вражений, побачивши на виставці краєзнавчу розвідку про свою малу батьківщину, де він народився і виріс. У книжці, на основі архівних матеріалів, свідчень очевидців й учасників подій, відтворена історія одного зі стародавніх українських сіл.
Зазвичай для українців, які проживають у Білорусі, міжнародна виставка – це нагода придбати книжкові новинки українською мовою. Велике зацікавлення відвідувачів виставки викликала книжка Анатолія Дімарова «Прожити й розповісти. Вибрані твори», в якій осмислюються життєві цінності, взаємозв’язок часу та людських доль.
Національна експозиція «Книжки України», представлена в Мінську, нараховує понад 300 видань, книжкових новинок близько 40 вітчизняних видавництв – «Дніпра», «Картографії», «Фоліо», «Грані-Т», «Балтії-Друк», «Самміт-книги» та ін.
7 лютого в рамках роботи виставки проходив День української книжки, під час якого відбулася низка презентацій вітчизняних видань. Участь у заходах взяли представники української делегації, відвідувачі та учасники виставки, а також представники посольств України та Литви в Білорусі.
Читайте також: “Ляйпциг читає Україну”
Улюблений сайт літературної критики
