Романи письменника Любка Дереша читають здебільшого “просунуті” студенти, які знають іноземні мови й тямлять у сучасних літературних трендах. Так вважає письменник Андрій Кокотюха.
“У Дереша є своя аудиторія, якій він подобається незалежно від того, що напише. 80 відсотків його аудиторії – це студенти Києво-Могилянської академії. Це сучасні просунуті студенти, які знають іноземні мови, розбираються у сучасних літературних трендах. Вони читають не те, що їм цікаво, а те, що зараз вважається модним”, – сказав письменник в інтерв’ю Gazeta.ua.
“У читачів Дереша є очевидні достоїнства: рано чи пізно вони виростають. На зміну їм приходять інші, які теж починають читати Дереша”, – додав Андрій Кокотюха.
Нагадаємо, нещодавно Любко Дереш отримав антипремію “Золота булька” за роман “Голова Якова”.
“Голову Якова” прочитав, щоб бути в курсі того, що пишуть колеги. Не можу сказати, що мені було нудно читати цей роман, але й цікаво не було. Ця книжка просто написана не для мене. В цьому немає ніякого недоліку. Роман “Голова Якова” абсолютно такий, як і попередні романи Дереша. Він міг би його назвати “Культ 5″ і від цього нічого б не змінилося. Це все тому, що більшість авторів пишуть одну велику книжку, називаючи її розділи по-різному”, – сказав Кокотюха.
“Цього року в рейтингу “ЛітАкценту” найкращою стала поетична збірка Олега Лишеги, а роман Дереша – найгіршим. Не розумію, як поезія може бути кращою за прозу? Коли працював на “Голосі країни”, Костянтин Меладзе якось сказав: “Порівнювати цих двох виконавців – те саме, що визначити, хто кращий: боксер чи бігун”. Експерти “ЛітАкценту” роблять це постійно. Для них книжки з тиражем по 5, 10 і 40 тисяч примірників – ознака того, що книжка погана. Так вони говорили про романи Ірени Карпи і Люко Дашвар. Найкращою у їхньому рейтингу може стати лише книжка, яка вийшла тиражем у 500, а то й 300 примірників”, – додав Андрій Кокотюха.
Улюблений сайт літературної критики
