У турецький музей старовинних речей пускають безплатно з книжкою турецького лауреата Нобелівської премії з літератури Орхана Памука “Музей невинності”.
Музей невинності розташований у турецькому місті Стамбул. Письменник створив музей із власної ініціативи за книжкою. Безплатний вхід може отримати одна людина і лише раз – із книжкою. На одній з її сторінок ставлять печатку, пише Gazeta.ua.
Музей невинності – у самому центрі стамбульського району Джіхангір. Турки називають його “загубленим світом”. Експозиція присвячена повсякденному життю звичайних людей з 1950 по 2000 роки. У музеї представлено речі, які Памук збирав упродовж кількох десятиліть. Більшу частину з них він придбав в антикварних крамницях Стамбула.
За словами Олеся Кульчинського, перекладача роману Памука українською мовою, вхід до турецького музею коштує 15-20 доларів. У будівлі продають український переклад “Музею невинності”.
“Книжку “Музей невинності” перекладали українською спільно з колегою. Впорались за чотири місяці. Український переклад вийшов другим у світі після німецької версії. Німецький вийшов раніше, бо німцям дали електронну версію. Переклали раніше за півроку за російську версію і на рік раніше за англійську”, – розповів Олесь Кульчинський.
Олесь Кульчинський переклав українською п’ять книжок Орхана Памука – це “Музей невинності”, “Стамбул: спогади про місто”, “Чорна книга”, “Біла фортеця” та “Сніг”. Перекладач розповів, що найважчою для перекладу була “Чорна книга”. Проте переклав її доволі швидко – за вісім місяців.
“Книжка пов’язана з різними сектами, описує секту левитів. Випадало, що я її перекладав ночами, а коли перекладаєш, переймаєшся тим, що написано. Спочатку ставало навіть моторошно”, – розповів Олесь Кульчинський. Він додав, що турки не читають книжок Орхана Памука через те, що вони складно написані.
“Коли у Туреччині спілкувався з місцевими, то вони розповідали, що не читають Орхана Памука через те, що він їм складний. У його книжках доволі заплутаний синтаксис”, – розповів Олесь Кульчинський.
Читайте також: Памук написав про “Невинність речей”
Улюблений сайт літературної критики