Чотири роки поспіль у Львові говорять про шанс здобути титул літературного міста в Європі. Статус “Всесвітньої столиці книги” від ЮНЕСКО отримали Единбург, Мадрид, Олександрія, Монреаль, Амстердам, Рейк’явік, Мельбурн, Дублін.
Наразі у Львові боротьбу за статус літературної столиці почали з книжкової ялинки, попереду – конференція, пише Українська правда.
Форум видавців щороку доводить, що Львів приваблює читачів і літераторів, а сотні цікавих літературних подій на цьому святі підтверджує право міста стати книжковою столицею не лише України, але й Європи, переконують львів’яни. Аби якось зрушити справу з місця, в міському управлінні культури замість зеленої ялинки встановили книжкову – з альбомів, поезії, прози, всіх тих книжок, які презентувалися цьогоріч на Форумі видавців. Почесне місце на верхівці замість ангелика дісталося збірці поезій Богдана-Ігоря Антонича, автора відомих рядків:
Народився Бог на санях
в лемківськім містечку Дуклі.
Прийшли лемки у крисанях
і принесли місяць круглий.
На початку наступного року управління культури Львівської міськради, Форум видавців і Національний університет імені Франка планують подати заявку в ЮНЕСКО, каже культуролог, міський чиновник Ірина Магдиш.
“Початок – інавгураційна конференція у лютому. Цей статус надається на довший час і кожні два роки комісія з ЮНЕСКО приїжджає і перевіряє, чи місто відповідає вимогам міста літератури. Це стосується розвитку бібліотек, наявності літературної критики і перекладацького процесу, промоції читання, мережі книжкових магазинів, тобто це найбільш широке поняття літературного процесу”, – розповіла куратор проекту.
Тим часом Львів не може похвалитись сучасними бібліотеками, кількістю книжкових крамниць, виставковими залами для проведення книжкових ярмарків. Лише за роки незалежності України у місті Лева закрили більше ста книгарень, у тому числі у самісінькому центрі: у колишній книгарні “Дружба” – тепер магазин одягу. У Львові видають літературний журнал “Дзвін”, який має мізерний наклад, не користується популярністю серед молодих читачів, потребує нової редакційної політики і промоції, на думку літературних експертів.
Щоб отримати титул літературної столиці, Львів має запропонувати цікавий проект, а ще довести спроможність фінансувати культурні події, пов’язані з літературно-видавничою діяльністю.
Для прикладу, книжкова столиця 2014 року, нігерійське місто Порт-Харкорт представило великий проект розвитку видавничої культури і пропаганди читання серед населення. У Порт-Харкорті мешкає лауреат Нобелівської премії 1986 року з літератури Волі Шойнік.
Цьогоріч столицею книги став Єреван, бо відзначає 500-річчя вірменського книгодрукування. 1512 року видано першу вірменську книжку “Урбатагірк”.
Рейк’явік став містом літератури ЮНЕСКО, оскільки на ярмарку Ісландія вразила своїми відеоінсталяціями. Рейк’явік – місто-притулок для переслідуваних письменників. Завдяки ісландцям світова література славиться середньовічними сагами, рукописи яких зберігаються в Рейк’явіку, в Інституті ісландських студій імені Арні Маґнуссона й університетській бібліотеці.
В Оксфорді й Вільнюсі активісти руху за книжкову столицю створили сайти для збору голосів на підтримку міст. Працівник управління культури Львівської міськради Богдана Брилинська каже, що у Львові літературний процес не досліджений, він існує радше хаотично.
“Власне інформаційна політика щодо літературного життя неправильна, на мій погляд. Відбуваються літературні вечори, але про них знає обмежене коло людей, немає належної поінформованості. В нас немає вміння зацікавити людину читанням. Літературної критики взагалі не існує у тому розумінні, в якому вона мала б бути. Не створено образу літературного міста”, – зауважила Брилинська.
З 23 квітня спеціальний комітет із представників ЮНЕСКО та інших міжнародних організацій обиратиме літературну столицю Європи. Проект “Всесвітня столиця книги” – це передусім промоція міста у світі, позаяк він не передбачає грошової підтримки, але кожна книжкова столиця приваблює туристів-бібліофілів.
Читайте також: Буенос-Айрес – книжкова столиця 2011
Бангкок – столиця книги 2013 року
Улюблений сайт літературної критики
