Письменниця Ірен Роздобудько, через книжки якої “Мерці” та “Ескорт у смерть” розгорівся піратський скандал, каже, що претензії до її видавця – привід переосмислити умови роботи видавців з авторами. Про це вона написала у своїй відповіді, опублікованій на сайті видавництва “Спадщина-Інтеграл”, повідомляє Українська правда.
Зокрема, вона наголошує на тому, щоб молоді автори уважно читали угоди: “Кожен пункт, навіть якщо їх мільйон! З‘ясовуйте, що мається на увазі, коли пишеться – “на весь визначений законодавством України час дії”, на видання книги у носіях “невідомих на момент укладання Угоди, які можуть створюватись в майбутньому”, що таке видання “у мікрокопіях”, право на “виступи третіх осіб з читанням Твору”, на екранізацію, на радіо- і телевиставу, на… Одне слово, на ВСЕ і на термін, не визначений певною датою”.
Як відомо, видавтництво “Кальварія” звинувачує видавництво “Спадщина-Інтеграл” у порушенні авторських прав і поширенні піратських копій текстів Ірен Роздобудько. Йдеться про книжку “Останній ескорт у пастку”, що містить романи “Пастка для жар-птиці” (“Мерці”) та “Ескорт у смерть”.
Ірен Роздобудько у своєму роз’ясненні розповідає, що у рік закінчення угоди з “Фоліо” отримала ще одну досить непогану пропозицію щодо подарункового видання трьох детективів під однією обкладинкою від видавництва “Спадщина-Інтеграл”.
“Коли книжка вийшла, з‘ясувалося, що… існує ліцензія, котру видавництво “Фоліо” придбало у “Кальварії””, – написала вона.
Письменниця пише, що не знала про ліцензію на право друку книжки в іншому видавництві. “Не маючи про те все і гадки, я зрозуміла, що нова угода – з “Фоліо”, яка була цілком повноцінною, автоматично скасовує попередню – з “Кальварією”. В ній не було ані слова про те, що видавництво є “ліцензіатом”.
Роздобудько також зауважила, що про термін дії ліцензії, її зміст та всі інші “мандрівки” текстів протягом цих 12 (!) років у вигляді книжок, аудіо версій їй “мало що відомо”.
“Я цілком розумію, що все надруковане, як тепер скажуть мені ображені видавці, не користувалося попитом. Тоді через що скандал? Відпустіть бранку з миром. Адже мати її при собі 12 років з перспективою “пожиттєво” – чи не забагато?”, – запитує письменниця.
Роздобудько вважає, що задля того, щоб купити права у неї чи у її колег-письменників “з усіма бебехами – пожиттєво”, “без права на власну ініціативу і жодного врахування наймізерніших побажань (і навіть – уклінних прохань автора не блокувати ані виходу фільму, ані роботу для театру, тощо)”, треба створити для цього відповідні умови.
Поки їх в країні немає – доти всі ці розмови точитимуться “на творчих кухнях”. “Тому я щиро вдячна видавництву “Кальварія” за порушену тему”, – каже вона.
Улюблений сайт літературної критики
