Згідно з рейтингами міланського видання «Корьєре делла Сера», станом на перше листопада 2012 року, найбільш популярним романом серед італійських читачів став текст Массімо Ґрамелліні «Гарних снів» («Fai bei sogni»). Роман протримався на першій позиції впродовж майже восьми місяців. Більше того: 15 листопада об 18.30 автор отримав за нього премію імені Ельзи Моранте.
Другим популярним автором (і вже не перший рік!) є Андреа Каміллері – автор численних детективів. Письменник відзначається своєю дуже плідною роботою, бо протягом року він видавав на-гора новий роман майже кожні три місяці. Найкращими з них були такі: «Диявол,звісно» («Il diavolo, certamente»), «Померанійська королева та інші історії з Веґати»(«La regina di Pomerania e altre storie di Vigàta»), «Промінь світла» («Una lama di luce»), «Нічний голос» («Una voce di notte»). Тексти автора займали перші позиції рейтингів упродовж дев’яти місяців.
Третім за кількістю продажів є текст Флувіо Ерваса «Не бійся моїх обіймів» («Se ti abbraccio non aver paura»). Автор торкається теми подорожей: реальних та уявних. Роман написано на основі реальної історії мандрівок Америкою батька і його дорослого, сина хворого на аутизм, що стало складною та непередбачуваною пригодою для обох персонажів.
Четверте ім’я цьогорічного рейтингу відоме українському читачеві – це Алессандро Барікко з останнім романом «Тричі на світанку» («Tre volte all’alba»). Матеріал для роману підказав персонаж із попереднього твору Барікко «Містер Ґвін»(«Mr.Gwyn»), після завершення якого автор вирішив написати історію, про яку згадував агнло-індіанський письменник. «Тричі на світанку» був дуже популярним упродовж чотирьох місяців після виходу і дуже скоро, сподіваюся, ми матимемо його переклад українською.
Останній у переліку — лауреат цьогорічної італійської Національної премії Стреґа: це роман «Нероздільні» («Inseparabili») шалено популярного нині Алессандро Піперно, який також є другою частиною роману-дилогії «Вогонь – друг спогадів». У 2010 році вийшла перша частина роману за назвою «Переслідування». Автор отримав від критиків прізвисько «новий Пруст». Окрім писання, Піперно грає в римському рок-блюз гурті та уболіває за футбольний клуб «Лаціо».
