Перша посмертна збірка всіх оповідань одного зі стовпів російської психоделічної та постмодерної прози Єґора Радова (1962-2009) «Мандустра» щойно вийшла в московському видавництві «Новое литературное обозрение». Грубий том на 536 сторінок містить як відомі твори культового письменника, так і ті, що знайшлися в його паперовому архіві та на електронних носіях, у відділі рукописних фондів Державного Літературного музею, а також друковані у журналах «Птюч», «WAM» і газеті «Еще». Найчастіше критики порівнюють творчість Єґора Радова з творчістю Вільяма Барроуза.
Назва збірки відсилає до однієї з найпомітніших особливостей прози Радова – вигадування і широке вживання оказіоналізмів. Крім мандустри в його текстах можемо зустріти слова Мудда, Богж, педитація, судзуд. Причина їх появи очевидна – описувати інші реальності, інші сфери досвіду неможливо без вживання неологізмів на позначення явищ, які не мають земних аналогів.
Окремі оповідання Радова перекладалися французькою, німецькою, словацькою, болгарською та фінською мовами, українських перекладів поки нема. Саме коротка форма принесла автору популярність, але в доробку Радова є і низка романів.
Улюблений сайт літературної критики
