Плагіат по-українськи: продовження

Поділитися
Tweet on twitter

Лесь Белей, упорядник антології «Соломонова червона зірка» (видавництво «Темпора»)  прокоментував ситуацію, що склалася довкола статті Л.Якимчук: «В остаточному варіанті есе “Луганські зуби, ріки і ноги”, який Люба Якимчук надіслала в редакцію, ніякого покликання не було. Фрагменти, які пан Андрій Достлев вважає плагіатом, були виділені курсивом і подані без лапок. Виділення з технічних причин зникло під час верстки. Однак навіть якби виділення курсивом збереглося, то це не є достатнім засобом покликання на інші тексти. Зрозуміло, про існування есе Андрія Достлева я, як упорядник, не знав, відповідно сприйняв фрагменти як авторський текст.  Відповідальність за якість та самостійність написання текстів несуть самі автори.»

Нагадаємо, що автора статті «Луганські зуби, ріки і ноги» Любов Якимчук звинуватив у використанні чужого тексту редактор видавництва «Темпора» Олександр Стукало. Про це він повідомив на своїй сторінці у ФБ. Допис набув широкого обговорення.

 

ЛітАкцент

Улюблений сайт літературної критики