Драма-феєрія «Лісова пісня» Лесі Українки бачила світ багатьма мовами світу. Нещодавно вона «народилася» ще й бенгальською! Допомогла Мрідула Гош – індійська громадська діячка, яка багато років живе і працює в Україні.
Бенгалі – офіційна мова Бангладеш, а також штату Індії — Західна Бенгалія. Цією мовою розмовляють понад 215 мільйонів осіб!
Аби не забути свою рідну бенгалі, Мрідула Гош взялася за незвичну для себе роботу – переклад одного з найвідоміших творів української поетеси.
Якщо Леся Українка легендарну «Лісову пісню» написала за 14 днів, то Мрідула на переклад витратила майже… 10 років.
Це була робота не тільки над літерами, а над духом твору, – говорить Мрідула Гош. – Я не використала жодну третю мову, щоб зробити переклад.
Мрідула знайшла аналоги в індійській міфології, і героїв Лесі Українки нарекла на рідний своєму народу манер. Мавка в перекладі Мрідули з’являється як Майя – ілюзія або тимчасове сприйняття духу, Русалки – як ефірні створіння Джолопорі, а Потерчата – залишені діти Гарано-дхон.
Джерело: Високий замок“>Високий замок
Улюблений сайт літературної критики
