Компанія Google презентувала Endangered Languages Project. Мета проекту – порятунок мов, що зникають. Його суть полягає у створенні сайту, на якому централізовано представлена інформація про мови, що нині на межі вимирання. Таких, за підрахунками авторів проекту, – понад 3 тисячі. Цього тижня науковці обговорюють також відкриття унікальної планетної системи та вірогідні проблеми з популяцією імператорських пінгвінів.
Нині на сайті у базі даних – 3054 мови, які перебувають на межі зникнення. Зокрема, на мовній мапі України відмічено три мови в зоні ризику – Plautdietsch (нижньопруський діалект східнонижньонімецької групи, яким розмовляють переселенці з Німеччини ХІХ ст., протестанти-меноніти), Krymchak (кримчацька мова, тюркська, близька до кримськотатарської; нею ще говорять лише кілька старших людей) і Urum (урумська мова – тюркська, теж близька до кримськотатарської, мова частини понтійських греків, предки яких за часів Османської імперії перейшли з грецької на тюркські діалекти), до того ж, остання має позначку «у небезпеці», а урумська – «у критичній небезпеці».
«Мови живуть своїм життям і постійно змінюються. Вимирання мов – явище не нове. Але швидкість, із якою це відбувається зараз, безпрецедентна і страшна», – мовиться на сайті проекту. У Google кажуть, що надали для проекту лише технічні ресурси, і найближчим часом сайт планують передати повністю під керівництво опікунської ради, у складі якої – низка великих міжнародних лінгвістичних організацій, зокрема, Рада культур корінних народів FPCC та Інститут мовної інформації і технологій Східного Мічиганського університету.
Сайт Endangered Languages Project – це мапа світу, на якій майже у кожній країні відмічено мови, які перебувають у зоні ризику. До кожної з таких мов подано короткий опис (зокрема, альтернативні назви, класифікацію і зону поширення), також є можливість ознайомитися зі зразком – це можуть бути навіть відео- чи аудіозаписи. Окрім того, якщо хтось із зареєстрованих користувачів має цінну інформацію про ту чи іншу мову, він має змогу її завантажити.
Джерело: «Радіо Свобода».
Улюблений сайт літературної критики
