Письменник Юрій Андрухович побоюється, що влада може почати боротьбу з українськими письменниками. Про це він заявив в інтерв’ю ЛІГАБізнесІнформ.
«У чинного режиму поки що руки не доходять до когось, крім прямої політичної опозиції. Як тільки її остаточно знищать – можна буде переходити до наступних етапів. От на одному з цих етапів будуть і письменники», — вважає Андрухович.
«Поки є можливість цьому протистояти, зокрема – своїми публікаціями, я намагаюся це робити», — додав письменник.
За його словами, «письменники України у своїй переважній більшості, напевно – відсотків 90, із цією владою не дружать».
«І це правильно. У принципі, письменник із владою особливо дружити не повинен. А з цією владою – стосунків узагалі фактично немає. Якщо вони виникають, то винятково на тому рівні, на якому їх у свій час мали Марія Матіос і Юрій Винничук», — сказав Андрухович.
Як відомо, у грудні 2010 року співробітники Шевченківського РВВС Львова за дорученням ГПУ розшукували Матіос у видавництві «Піраміда», щоб вилучити із продажу екземпляри книги «Вирвані сторінки з автобіографії». А в січні 2012 року представники львівської міліції змусили Винничука, автора вірша «Убий п…са», давати письмові пояснення у зв’язку зі зверненням комуніста Леоніда Грача в Генеральну прокуратуру, в якому той обвинуватив письменника в поширенні порнографії й закликах до насильства.
«Дотепер у таких акціях залякування були задіяні тільки міліція або прокуратура. Щоб саме Служба безпеки втручалася в письменницькі проблеми – такі випадки мені невідомі, але я не виключаю, що це може відбутися вже завтра або післязавтра», — вважає Юрій Андрухович.
Утім, на запитання, чи відчуває він особисто цензуру, Андрухович відповів: «Ні. З іншого боку, я ще не вдавався до таких варіантів дій, щоб її відчути. Є низка видань або телеканалів, до яких я просто не звертаюся, тому що знаю, що там мені робити нічого, тому що, можливо, буде застосовано цензуру. Це мій особистий вибір – із ким я працюю, а з ким – ні».
Newsru.ua.
Читайте також:
Забужко у виборчих списках не буде
Улюблений сайт літературної критики