Іронічний детектив Лесі Ворониної «Суперагент 000» у литовському перекладі став справжньою подією цьогорічній виставці у Вільнюсі.Про це повідомляє «Тиждень».
Секретом успіху стало те, що твір особливо уподобали малюки й підлітки. Найбільший попит книга мала у хлопчаків віком від 8 до14 років. Услід за чергою хлопчиків, які вишикувались по автографи до авторки, «Суперагерта 000» з-поміж тисяч інших видань вирізнили й місцеві телевізійники, після чого інтерес до нього зростав із лавиноподібною швидкістю.
Литовський переклад книжки Лесі Ворониної вийшов завдяки художниці й письменниці Сіґуте Ах, а також литовському дитячому видавництву Nieko rimto (у перекладі — «нічого серйозного»). Литовською книжку переклала Ірена Алексайте, ілюструвала Катерина Білетіна.
«Усе вийшло стихійно, — розповідає Леся Воронина. – торік мені до рук потрапив її (Сіґуте Ах) твір «Амброзій, Мурчик і Янгол», і ми вирішили випустити його в щойно створеному дитячому видавництві «Прудкий равлик» у перекладі українською. Ця книжка – особлива, до речі, вона вже майже рік тримається в топах продажу Книгарні «Є». Минулої весни Сіґуте приїхала до Львова на зустріч із видавцями та читачами, там ми й познайомились. А потім, уже в Києві, злягла з грипом, а друзі, в яких вона мешкала, саме читали вголос мого «Суперагента 000» – іронічний детектив, пародію на всі трилери, детективи та бойовики з усілякими натяками, алюзіями і стьобом. Сіґуте лежала з температурою, пила калину-малину й чула, як її друзі над «Суперагентом» раз по раз вибухали реготом, тож почала вимагати, щоб їй переклали, про що йдеться. Мої оповідки їй сподобались. Nieko rimto вирішило видати книжку литовською до початку міжнародного Вільнюського ярмарку. Проблемою було знайти перекладача. Зрештою, ним виявилась Ірена Алексайте, відома перекладами зі слов’янських мов, для якої це був перший – з української».
Улюбленим героєм литовських читачів, за словами Лесі Ворониної, став «інтелектуальний і водночас неймовірно вразливий та закомплексований… тарган Едік, помічник головного персонажа, суперагента Гриця Мамая».
«Чому Едік зажив такого шаленого успіху – не можу сказати! – дивується письменниця. – Його навіть на обкладинку помістили…. Ну, ви знаєте такий закон: ідеальні герої рідко стають улюбленими, їх менш цікаво прописувати. Ту ж таки головну лиходійку, шефа міжнародної банди бабусю-ніндзю, яка вправно б’ється нунчаками і мріє заволодіти світом, зробити простіше, бо вона гротескова. Закомплексований тарган викликав симпатію публіки, а майстер авторської ляльки Олена Терехова створила цього героя і привезла його з собою на ярмарок. Загалом у Литві є великий попит на пригодницьку літературу. Дуже багато казок, фантастичних історій для молодших дітей, і значно менше саме пригод для хлопців. Мого «Суперагента» розбирали переважно хлопчаки від 8 до 13 років».
За матеріалами видання «Тиждень».
Читайте також:
Леся Воронина: «Дітей обманювати не можна»
Воронина і Штанко відмовили Президенту
Улюблений сайт літературної критики
