Щойно у київських книгарнях з’явилася незвичайна книга – «400-сторінкове есе» «Жити — значить ніби бути» Марини Рудницької (Львів: Кальварія, 2011), фізика-астронома, яка останні десять років присвятила себе філософії. Як наголошує авторка «400-сторінкового есе», надихнув її на дослідження текст відомої пісні Святослава Вакарчука (за фахом – також фізика) «Етюд».
За словами Марини Рудницької, у пісні гурту «Океан Ельзи» виражено «першу автентичну українську філософську думку»: «Жити — значить ніби бути. Бути — значить майже жити». У цій думці, на погляд авторки, зливається понятійне і екзистенційне розуміння буття, відкрите кожному з нас через особливі настрої. Ці настрої підлягають окремому дослідженню. У книзі Марини Рудницької осібні людські переживання, такі як самотність, жах, враження ілюзорності, передбачення, дежавю чи відчуття прекрасного тлумачаться не як суб’єктивні емоції, а як фундаментальні екзистенційні стани — буттєві настрої, завдяки яким людині розкривається сутність буття. Ці стани, на думку авторки, лежать в основі мистецтва і філософії, дозволяючи їм зазирнути за завісу ілюзорності, в якій ми всі «ніби є», і побачити істину.
Презентуватимуть книжку 9 листопада.
Джерело – «ЛітАкцент»
Улюблений сайт літературної критики
