Поет, який завжди стояв осторонь від політики, клірик, який прийняв целібат – на перший погляд, життєпис о. Твардовського не містить у собі секретів. Однак не для Маґдалени Ґжебалковської (Magdalenа Grzebałkowskа), авторки біографії письменника, де вона пише в т. ч. про його дружбу з жінками, самотність серед натовпу і про долю поетової спадщини.
Ґжебалковська підкреслює, що збирати спогади про Яна Твардовського виявилося напрочуд складно. «Декого, особливо близького, я вмовляю місяцями, а коли нарешті він чи вона має прийти на зустріч, то раптово скасовує її без пояснень. Дехто телефонує наступного дня після інтерв’ю й просить видалити запис, тож я маю забути про цю зустріч. Чого вони бояться, чому так реагують?» – дивується авторка біографії.
Швидше за все, йдеться зовсім не про секрети знайомств священика з жінками. «Я пройшов етап захоплення жінками, і не соромлюся цього», – сказав якось Твардовський ув інтерв’ю. Ґжебалковська відшукала інформацію про кілька таких «захоплень». Першою була Ванда, тобто Джуля Жєлєньчук – комуністка, авторка слів до пісні «Ми спалили село», з якою Ян Твардовський заприятелював під час окупації. Навіть перед смертю письменник описував її словами «моя симпатія». А вже ставши духовною особою, о. Ян пережив бурхливу приязнь до таємничої В., яку відтак дуже довго згадував. І, нарешті, пізніше була «Marychna», потім лікарка на ім’я Яніна.
Однак Ґжебалковська не натрапила на жоден слід того, що ці знайомства священика перейшли визначені целібатом межі, – пише kultura.gazeta.pl.
Улюблений сайт літературної критики
