В інтерв’ю газеті “Дзеркало тижня” Іван Малкович говорить про хиткість книжкового ринку, абабагаламагівські новинки до Форуму видавців, улюблених поетів, презентації Ліни Костенко та піратські пригоди.
Зокрема видавець розповів про чергові ілюстраторські шедеври Владислава Єрка та несподіванки, що супроводжують їх видання:
“Зараз, сподіваюся, до Львівського форуму видамо новий Єрків шедевр. Хоча назва нікого не здивує — «Кресало» Андерсена. Це блискуче видання з точки зору оформлення, та й переклад, гадаю, вдалий… Мрію про якусь суто українську книжку, проілюстровану Єрком. А перед «Кресалом» Єрко проілюстрував «Маленького принца». Він працював над ним майже три роки. Я впевнений, що з новим перекладом і Єрковими ілюстраціями книжка спричинила б нову хвилю «екзюперіманії» в Україні. Але… Колись у Франкфурті на виставці один видавець, який тоді «пригніздився» до нашої веселої абабагаламазької делегації, усе розпитував мене про плани. І я поділився з ним, що от Єрко почав малювати «Маленького принца»… Він одразу ж — «А ти права придбав?» — «Ні, ще не придбав, тому що права куплятиму, коли до фінішу залишиться трохи більше року, а Єркові ще малювати й малювати…» Тож той видавець, «ничтоже сум’яшеся», по поверненні в Україну зразу й почав «операцію» з придбання прав на «Маленького принца». А потім поширив воістину казкову версію, що то, виявляється, найбільше французьке видавництво «Ґаллімар» раптом звернулося саме до нього з проханням видати «Маленького принца». Щоправда, там є одна об’єктивна проблема — спадкоємці прав ревниво ставляться до всіх ілюстрацій, окрім тих, що зробив сам Екзюпері…”
Також Іван Малкович згадав про піратську версію “Записок українського самашедшого”:
За моїми відчуттями, мінімум 20 тисяч, а може, й 30 тисяч примірників «Записок» надрукували книжкові пірати! Їхня видавнича «версія» — піратська — жахлива, потворна! Там на кожній сторінці купа помилок, і обкладинка жахливо-каламутна… І люди нам пишуть, мовляв, вам же треба повикручувати руки, якщо ви такого автора, як Ліна Костенко, друкуєте з помилками… Це образливо, бо в нашому — ліцензійному — виданні немає жодної помилки! І для мене цей відвертий моральний удар набагато важчий, ніж втрата фінансова.
Повний текст розмови – dt.ua
Улюблений сайт літературної критики