2217 гривень зібрали на екранізацію роману “Чорний ворон” на творчому вечорі Василя Шкляра в Києві. В Одесі сума склала близько 6 тис. грн, у Черкасах – 3 тис., у Дніпропетровську – 5 тис. Зустрічі присвячені 60-річному ювілею письменника. Незабаром він вирушає у тур Америкою, Австралією та Канадою.
“Зробили з мене гастролера, а я маю сидіти й писати. Приймали скрізь дуже добре, хоча влада чинила перепони. Коли ночував у івано-франківському готелі, серед ночі почали дзвонити й гупати в двері. Відчиняю. На порозі стоять три величезних охоронці: “У вас щось горить. Пожежна сигналізація спрацювала”. Кажу: “Та ні, нічого не горить”. “Може ви курите?” – “Курю, але не в кімнаті. Зайдіть подивіться”. Глянули: диму немає й пішли собі. Через 5 хвилин знову гупають: “У вас знову спрацювала пожежна сигналізація”. Коли приходять втретє, кажу: “Хлопці, виключить цього датчика. То у мене холодноярський вогонь в серці. До ранку сигналізація дзвенітиме”, – розповів письменник.
На зустрічі був присутній і його старший брат 62-річний Петро Шкляр.
“Я знаю Василя з утроби. Червень, мати нарвала черешень. А я дивлюся на них, і вперше замітив, що в матері живіт. А згодом бачу, якісь тряпки червоні у дерев’яних ночвах баба пере. І каже, що під горіхом мати братика мені народила”, – розказав він і додав, що опис Чорного Ворона у романі дуже схожий на письменника у молодості.
“Зовнішність Чорного Ворона, те, як він повільно дивиться, – це Василь”, – зауважив Петро Шкляр.
gazeta.ua
Улюблений сайт літературної критики
