Роман українського письменника Андрія Куркова “Пікнік на льоду” переклали тайською мовою. Він став першим українським автором, якого читатимуть тайці.
“Перекладами моїх творів займаються мої агенти у Швейцарії. До них звертаються видавці, які хочуть мене перекладати. Вже є переклади моїх романів японською, корейською та китайською мовами. У Таїланді моя книга буде першою, дія якої відбувається в Україні. Людям, які там живуть, цікаво відкривати для себе нову літературу. Це буде хороша реклама нашій країні. Угоду про переклад підписали рік тому. У продаж книжка надійшла нещодавно”, – розказав Курков.
“Пікнік на льоду” стала першою книгою автора з СНД, яка потрапила в десятку кращих європейських бестселерів. У романі йдеться про журналіста, який отримав завдання писати некрологи на відомих впливових людей, хоча всі вони живі. Поступово він розуміє, що став учасником великої гри тіньових структур, вийти з якої живим виявляється майже нереально. Рятує журналіста його домашня тварина пінгвін.
У кінці квітня Андрій Курков презентуватиме свою нову книгу.
“У ній зібрав свою есеїстику, яку друкував у різних ЗМІ й кілька прозових творів, які ніколи не виходили, або виходили дуже давно. Називатиметься збірка “Форель аля-ніжність” за назвою однієї з повістей, яка ввійшла у збірку. Це невеличкий кулінарний трилер. Дія відбувається навколо ресторану, шеф-кухар якого зник і ніхто не знає, що з ним трапилось”, – повідомив письменник.
До цьогорічного Львівського форуму видавців автор планує закінчити ще одну книгу. Це буде роман у стилі Альфреда Хічкока, дія якого відбувається у Львові.
Роман вже був перекладений 33-ма мовами.
***
Принагідна думка літературознавця Роксани Харчук:
“Курков пише російською. Вона більш відома, нею володіє більша кількість перекладачів, тому його більше перекладають. Навряд чи його ідентифікують з Україною, але наші політичні реалії, суспільні проблеми впізнавані для закордонного читача. Крім того велику роль відіграють зв’язки. Зараз українські автори здебільшого перекладаються завдяки цьому. Андруховича й Ірванця перекладають у Польщі, Забужко у Німеччині, бо там знають саме їх. В цілому ж українська література не розрекламована. У Польщі є Інститут книжки. Держава сама просуває свою літературу у світі. У нас нічого подібного немає. Перекластися сучасному автору дуже важко”.
…
“Курков пише масову літературу, яка доступна ширшому колу читачів. “Записки…” Ліни Костенко відіграють важливу роль у нашому суспільстві, і хоч книга також спрямована на масового читача, але не знаю, чи її перекладатимуть, бо складніша. Елітарна література завжди була менш запотребована. Забужко, Андруховича й Іздрика витіснили Люко Дашвар, Ірен Роздобудько. Крім того, щоб писати елітарну літературу, треба мати фінансову можливість займатися лише письменницькою творчістю. На масовій ще можна заробити. У нас лише на гонорари від продажу книг живуть одиниці. Оксана Забужко не має іншого доходу”, – додала літературознавець.
gazeta.ua
Улюблений сайт літературної критики
