Марія Матіос відкрила персональний сайт

Поділитися
Tweet on twitter

maria-matios11Відома українська письменниця, лауреат Шевченківської премії Марія Матіос відкрила персональний сайт www.mariamatios.com.ua.

Він має 6 розділів (“Біографія”, “Книги”, “ЗМІ”, “Календар подій”, “Фотогалерея”, “Контакти”) і є двомовним. Тож читач зможе сам вибрати, якою мовою – українською чи російською – він краще осягне глибину думки письменниці.

Запуск сайту допоможе читачеві стати ближчим до улюбленої авторки, краще зрозуміти творчу особистість Марії Матіос. “Сайт дасть можливість читачам детальніше ознайомитися з моєю біографією і творчістю. Але найточніші відповіді на всі питання – в моїх книжках. Читайте уважніше книжки, найбільше про письменника сказано в його творах”, – зазначає сама М. Матіос.

Довірчу інтонацію у спілкуванні письменниці з читачем задає її “Передмова”, яка відкриває сайт. “Я б ніколи не написала того, чого не знаю достеменно. І мені самій подеколи лячно зазирати в безодню. Але якщо є на світі безодні – хтось має побувати на їхньому дні. Хто сказав, що цього не може робити письменник?!” – ділиться письменниця. І додає: “Жаль, але, мабуть, я не вмію писати про радість так глибоко, як про страждання. Але іншим разом думаю: а що про неї писати? Радій собі – та й годі. Або дивись серіали. Чи слухай досвіткових солов’їв. У кожної радості свій вираз обличчя. А у страждання він один – той, що потребує розуміння”.

Довідка. Марія Матіос є автором 20 книг поезії та прози. Найбільшу популярність здобули твори “Життя коротке”, “Нація”, “Солодка Даруся”. Твори письменниці перекладені сербською, румунською, російською, японською та польською мовами. За роман “Солодка Даруся” у 2005 році М.Матіос отримала Національну премію України ім. Тараса Шевченка. У 2007 році видання стало переможцем рейтингу “Книга, яку найбільше читають”. У серпні 2009 року на 5-ій Київській міжнародній книжковій виставці-ярмарку книга “Москалиця” Марії Матіос отримала державну нагороду – диплом першого ступеня в номінації “Бестселер”.

Укрінформ

ЛітАкцент

Улюблений сайт літературної критики