Презентація трьох випусків журналів «Просто неба» і перших результатів однойменного проекту відбулася 17 грудня у львівській кав’ярні «Кабінет» за участю представників ЛМГО «Спільнота взаємодопомоги «Оселя», митців, які долучилися до створення видання та бездомних, які займаються реалізацією тиражу.
«Просто неба» – нова теплиця сучасної української літератури, спрямована до благородної мети: допомогти бездомним людям чесно заробляти на життя і поступово знайомити суспільство з реаліями проблеми безпритульності.
Якісний культурний продукт, названий «Просто неба», можуть придбати львів’яни на вулицях міста з рук бездомних, що мають посвідчення розповсюджувачів видання. Ідея полягає в тому, що половину вартості кожного примірника журналу, себто 2 грн, отримує продавець як легальну винагороду за поширення літературної думки львівських авторів і руйнування стереотипно негативного сприйняття безпритульних суспільством. Звичну абревіатуру «БОМЖ» у «Просто неба» розшифровують як «Без Ознак Мистецького Життя», стверджують, що безпритульний – це митець, який повністю звільнився від світу.
Літератори, що надають свої твори для публікації у виданні, не отримують жодних гонорарів, натомість розцінюють це як свій внесок в роботу з безпритульними людьми. Мар’яна Соха, працівниця ЛМГО «Спільноти взаємодопомоги «Оселя», ідейна натхненниця видання, розповіла: «Матеріал до першого номеру написав Любко Дереш. В другому – Андрій Любка, Ірка Спис представили свої творіння. У третій номер втрапили ще більше зіркових імен літератури: Поваляєва, Прохасько, Бойченко. Взагалі це дуже гарно, що ідею допомоги безпритульним підтримали люди, які є прикладом для інших». Існує ще й такий вид співпраці, за якого львівський поет Олесь Дяк надає свої збірки для розповсюдження бездомними.
Грицько Семенчук, куратор проекту «Просто неба», запевнив, що тексти, які наповнюють журнал були написані спеціально для цього видання, ніде більше не друкувалися і є ексклюзивними. Тираж видання наразі складає 3000 примірників.
Джерело: ЗІК
Улюблений сайт літературної критики