Родичі видатного іспанського поета і драматурга Фредеріко Ґарсіа Лорки дали згоду на розкопування братської могили, в якій його швидше за все було поховано разом із двома бандерильєро (учасниками кориди) і шкільним учителем. Усі четверо були вбиті франкістами 18 серпня 1936 року.
Онука вчителя Діоскоро Галіндо більше 15 років домагається розкопування цієї могили, щоби «знайти прах дідуся і гідно його поховати». Досі родичі Лорки виступали категорично проти розкопування могили, оскільки вважали, що це спаплюжить пам’ять і «викривить історію».
Минулої п’ятниці онука вчителя Ніевес Галіндо звернулася до суду із проханням ексгумувати тіла. До судового позову приєдналися родичі одного з бандільєро, Франсіско Галаді, й Асоціація історичної пам’яті Гранади, котра багато років вела пошук могил жертв Громадянської війни 1936-1939 років і франкістської диктатури 1939-1975 років. У другого загиблого бандільєро Хоакіна Аркольяса родичів немає.
Племінниця Ґарсіа Лорки підтвердила, що сім’я поета не буде заважати розкопуванню спільної могили. «Ми не ставатимемо на заваді, хай би як нам цього хотілося. Ми поважаємо прагнення інших зацікавлених сторін», – сказала племінниця поета Лаура Ґарсіа Лорка.
Ексгумувавши тіла, можна буде нарешті розвіяти слухи про те, що через два дні після страти поета, його родичі таємно розкопали могилу і вивезли прах, поховавши його у сімейному маєтку в Уерта-де-Сан-Вінсенте.
Разом із позовом онуки Діоскоро Галіндо до суду було передано й теку з документами, в тому числі топографічними картами місць імовірного захоронення Лорки та Галіндо. Точне розташування могили не відоме, хоча є приблизні координати – між гранадськими селищами Віснар і Альфакар. На думку представників Асоціації історичної пам’яті, ідентифікувати прах Діоскоро Галіндо буде просто, оскільки відомо, що у вбитого не було однієї ноги.
Позов Ніевес Галіндо – одне з більш ніж 1200 звернень, котрі вже отримав слідчий Бальтасар Гарсон від родичів людей, зниклих у роки Громадянської війни й диктатури. Слідчий звернувся у кілька державних та церковних установ, а також в асоціації родичів жертв франкізму із проханням надати йому інформацію про чисельність безвісті пропалих осіб. За попереднім аналізом, кількість пропалих безвісті за 40 років може скласти від 30 до 130 тисяч чоловік. Тільки в Андалузії зникло більше 22 тисяч чоловік. Багатьом іспанцям довелося виїхати з батьківщини і провести довгі роки в еміграції.
У грудні 2007 року парламент Іспанії прийняв «Закон про історичну пам’ять», згідно з яким, зокрема, передбачено реабілітацію жертв Громадянської війни й франкістської диктатури. Передбачено надання їм та їхнім родичам прав, яких вони довгий час були позбавлені (наприклад, можливості відновити чи одержати іспанське громадянство), а також компенсації.
Джерело: Сегодня
Улюблений сайт літературної критики
