Занепадає музей Івана Нечуя-Левицького

Поділитися
Tweet on twitter

За два місяці на нас чекає 170-річчя від дня народження Івана Нечуя-Левицького, 90 років від дня його смерті, і 40 – від заснування музею письменника. Ювілеї неодмінно відмітять офіційними промовами й виставами. Але сам музей – батьківська хата автора «Кайдашевої сім’ї» руйнується через брак державної підтримки. Капітального ремонту музей не бачив двадцять років.

Будинок із широкими тріщинами у стінах, котрий до того ж просідає – у такому стані, зустрічає ювілей українського класика музей Івана Нечуя-Левицького в Стеблеві на Черкащині.

У середині XIX століття хата була церковною власністю, потім тут жив батько Івана Нечуя-Левицького – благочинний Канівського повіту. Письменник часто приїздив у село і гостював у батька. До 130-річчя класика садибу відбудували і створили музей. Капітальний ремонт останній раз у ньому робили 1988 року.

Сергій Хаврусь, директор літературно-меморіального музею Івана Нечуя-Левицького, розповідає: «Він осідає, музей. Фундамент, коли його відбудовували, використали той, що був. Він невисокий, хата була дерев’яна. А реставратори, у 1966 році зробили цегловий, поштукатурили, та й не видно. Але він став важчий і просідає північна сторона по обидва боки. Тріщини збільшуються і з’являються в інших залах».
У музеї – три тисячі експонатів. Це меблі й особисті речі батька Івана Нечуя-Левицького та його брата. А також картина, написана самим письменником, рояль Беккера і письмовий стіл, за яким він писав. Усі ці речі потребують реставрації, але в обласної влади не вистачає грошей.

Музей включено до державної програми «Золота підкова Черкащини». Уряди міняються, але жодної копійки не виділяють. Цьогоріч область дала 12 тисяч гривень на ремонт даху і зовнішні роботи. Ще 19 тисяч перепало на опалення, але поки його не буде.

За словами Івана Завалка, заступника начальника управління культури й туризму Черкаської облдержадміністрації, цих коштів на газифікацію не вистачить, частину роботи доведеться залишити на наступний рік.

Директор музею разом із шістьма працівниками підтримують пам’ятку власними силами як можуть. Але, кажуть, з таким фінансуванням, музей довго не проіснує.

Джерело: ICTV

ЛітАкцент

Улюблений сайт літературної критики